Чи може населення долучатися до планування зеленої відбудови України

Чому важливо залучати населення до планування відбудови

Олександра Нарижна говорить, що зеленав відбудова має передбачати детальне й прискіпливе планування будівництва перед початком реалізації певного проєкту. Зокрема, потрібно чітко розуміти потреби у регіоні та доцільність тих чи інших рішень. За словами очільниці Urban Reform, населення важливо залучати до планування зеленої відбудови, інакше рішення у цій сфері ухвалюватимуть представники органів влади, спираючись на власне бачення й не завжди враховуючи реальні запити людей, які живуть у певному регіоні. Таким чином, інвестиції можуть спрямовувати у непотрібні проєкти, тоді як наявні проблеми залишатимуться невирішеними.

«Україна активно рухається до залучення людей, щоб ухвалювати рішення за участі кінцевих користувачів. Але я б сказала, що глобально це дуже поступовий процес, у нас залишається радянський спадок, розділення на «верх» і «низ», коли рішення ухвалюють без людей. Якщо масштабувати це на велику відбудову, то без залучення людей ми побудуємо порожні міста, не знаючи, хто там буде жити, які потреби є у людей, і що потрібно зробити, аби вони там жили і розвивалися», — пояснює Олександра Нарижна.

Вона зазначає, що приклади міст, побудованих без урахування потреб людей, бачимо, наприклад, у Китаї або після відбудови у Боснії і Герцеговині.

Громадські слухання як інструмент впливу людей на планування відбудови

Як пояснює Олександра Нарижна, наразі українське законодавство передбачає обов’язкові етапи залучення населення під час планування відновлення. Часто це відбувається формально: людям просто кажуть надсилати пропозиції електронною поштою. Залучати громадян до формування стратегії відбудови вимагають також закордонні партнери. Ініціативу в цьому напрямку проявляють і компанії-забудовники, які спираються на потреби громади. Ці процеси розпочалися, але наразі перебувають на початкових етапах, каже очільниця Urban Reform:

«Здебільшого, залучення відбувається досить формально. Наприклад, міська адміністрація каже, кого треба залучити до обговорення. Іноді це, скажімо, представники місцевих бібліотек, що непогано, але кожен не може до цього долучитися. Ми у своїй практиці розвиваємо відкриті залучення, багато працюємо з медіа, блогерами, місцевими каналами, де люди отримують інформацію, для того, щоб максимально її розповсюдити і дати можливість долучитися».

Інша проблема, каже Олена Нарижна, це недовіра людей до механізму громадських слухань. Іноді, навіть маючи інформацію про їх проведення, громадяни не беруть участь у слуханнях, оскільки не вважають, що це матиме сенс. Тому довіру до цього інструменту й культуру залучення ще потрібно розбудовувати.

Позитивні приклади залучення місцевого населення

Як розповідає очільниця Urban Reform, наприкінці 2022 року організація почала працювати з Охтиркою. Вони працювали над урбаністичним баченням міста і провели для цього багаторівневе дослідження. Крім того, протягом процесу роботи активно відбувалося залучення населення: через воркшопи, інтерв’ю, фокус-групи, співдію.

«Ми презентували та комунікували всі стадії. Тобто ми разом з людьми придумували цю візію, як буде розвиватися Охтирка. У результаті, в місті з’явилися нові проєкти, активні люди. Завдяки цьому процесу залучення, наприклад, народилися екоактивісти, адже ми з експертами працювали над темою відновлення природи в Охтирці. На фоні цього виникла громадська організація, яка захищає природу і має свої проєкти», — розповідає архітекторка.

Таким чином, проєкти з розвитку міста чи громади, які залучають місцеве населення, здатні стимулювати появу нових рухів активістів, які продовжуватимуть свою діяльність і надалі.

Також організація працювала у Шостці. Виробництва у місті спричиняють серйозне забруднення довкілля, тож команда почала висвітлювати цю проблематику, а також закликала очистити річку, що протікає у місті. До цього долучилася команда активістів, що продовжила діяльність у цьому напрямку.

Як масштабується залучення громад в Україні

Зараз в Україні розвиваються проєкти й ініціативи, спрямовані на залучення громад і місцевих організацій. За словами Олександри Нарижної, починають діяти молодіжні центри й мережі, які дають можливості для більшого розвитку. Її досвід демонструє, що є великий запит людей на такі можливості та нагоду навчитися ініціювати зміни у своїй громаді.

«Потрібно бути відкритим до цього. У всіх є свої справи, робота, тож, звісно, активістами будуть не всі. Але якщо є такі амбіції, мені здається, зараз дуже просто навчатися, обмінюватися досвідом, проститися до когось, консультуватися та запускати щось своє», — говорить урбаністка.

За її словами, такий рух активно підтримують міжнародні партнери, наприклад, уряди Швеції та Норвегії. З боку України почався розвиток молодіжної політики. При цьому, ініціативи знизу мають підсвічувати наявні проблеми, що мотивуватиме місцеву владу займатися їх вирішенням, вважає Олександра Нарижна. Тож, на її думку, така модель роботи може бути більш ефективною, аніж якби ці процеси взяла під свій контроль держава.

Олександра Нарижна говорить, що в ідеалі громади мають бути драйверами розвитку країни, а не дотаційними системами. В результаті, вони здатні досягнути високого рівня комфорту й екологічності та пропонувати не гірші умови життя й можливості, ніж у Європі.

Поністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.