Чи працюють в Україні європейські стандарти будівництва

Яка в Україні ситуація з енергоефективінстю інфраструктури, та запроваджують у нас нові норми будівництва?

Юлія Шевчук говорить, що головною причиною теплових втрат в українських новобудовах є застарілі теплотехнічні вимоги. Зокрема, йдеться про недоліки теплоізоляційного контуру будівель, наприклад, тонкий шар утеплювача. Інше питання — відмова від централізованого теплопостачання на користь індивідуальних газових котлів. Програмна менеджерка стверджує, що це збільшує витрати на енергію, ускладнює контроль якості та безпеки систем, зменшує енергоефективність будинків. Тому, скажімо, у країнах Північної Європи, підтримують централізоване теплопостачання, каже вона.

«Житло виходить холодним і дорогим через відсутність комплексного підходу до енергоефективності. Дуже часто утеплюють лише стіни, але ігнорують дах, підвал, вікна. Крім того, в Україні часто не дотримуються погодних умов під час монтажу теплоізоляції», — пояснює Юлія Шевчук.

Тим не менш, зазначає вона, в Україні запроваджують нові будівельні норми. Сьогодні законодавство дозволяє застосовувати сучасніші технології та матеріали. Але на практиці багато міст отримали листи від контролюючих органів України з вимогою дотримуватися старих норм будівництва, каже співробітниця НЕФКО.

За її словами, відповідні закони увідповіднені до європейських стандартів, але вони не мають необхідних підзаконних актів та розроблених процедур, а контролюючі органи часто орієнтуються на мінімальну собівартість будівництва, а не життєвий цикл будівлі:

«Тобто не враховується економія витрат у майбутньому на ремонти, обслуговування будівлі, або не заважають на те, що генерація енергії самою будівлею теж зменшила б витрати для населення».

Які є позитивні приклади модернізації будівель в Україні?

Юлія Шевчук говорить, що наразі НЕФКО має близько 300 реалізованих в Україні проєктів. Наприклад, у Чернівцях модернізували 33 школи та дитячі садки. Їм вдалося досягнути економії енергії на 50-70% та близько 600 тис. євро щорічної економії коштів. У Івано-Франківську теж модернізували 39 будівель, де енергоспоживання скоротилося на 43%.

Програмна менеджерка говорить, що в умовах війни для України актуальним став досвід країни Північної Європи. Якщо раніше наші міста зосереджувалися на газі чи інших викопних паливах, то тепер пріоритет перемістився на енергонезалежність.

«З’являються інноваційні рішення, які пропонують саме міста України. Наприклад, застосування теплових насосів, які використовують тепло стічних вод. Міста розглядають такі проєкти як вигідні та важливі», — розповідає Юлія Шевчук.

За її словами, ще один проєкт, який наразі реалізовують за кошти Євросоюзу у дев’яти містах України, — це житло для ВПО. У кожній будівлі викорстовують теплові насоси, сонячні панелі, також до уваги беруться питання безпеки та інклюзивності. Співробітниця НЕФКО говорить, що таке житло лише трохи дорожче за ринкову вартість, а перспектива дешевшої та надійнішої експлуатації також компенсує вартість такої будівлі.

Що потрібно враховувати під час нового будівництва?

Як зазначає Юлія Шевчук, нові стандарти будівництва передбачають не лише енергоефективність та економію коштів на комунальні послуги для мешканців. На її думку, є низка чинників та складників, які необхідно враховувати під час будівництва нових житлових будинків та комплексів:

• Безпека: наявність укриття, аварійних виходів, посилений фундамент будівлі;
• Зелені компоненти: сонячні панелі й теплові насоси, що забезпечать функціонування будівлі під час відключень;
• Відсутність серед використовуваних у будівництві матеріалів заборонених речовин, що можуть принести шкоду здоров’ю;
• Енергоефективні стіни, вікна, вентиляція, герметичність, наявність індивідуального теплового пункту.

«У наших проєктах ми забороняємо використовувати шкідливі будівельні матеріали, наприклад азбест, що призводить до онкозахворювань. Багато законів гармонізовано з ЄС, зокрема щодо екології, цього ж азбесту, але немає підзаконних актів, немає обладнання для переробки та захоронення цього матеріалу. Тому потрібний час на створення процедур, щоб ринок був зацікавлений цими питаннями» — говорить співробітниця НЕФКО.

За її словами, хоча Україна декларує свою готовність активно запроваджувати саме зелену відбудову, це питання реально опиниться у фокусі радше після завершення війни. Сьогодні ж успішність реалізації проєктів більшою мірою залежить від міської влади та її готовності працювати з новими технологіями та нормами.

Які є виклики та перспективи у сфері будівництва в Україні?

За словами співробітниці НЕФКО, сьогодні в українській сфері будівництва існує серйозна нестача людського ресурсу, підрядників та проєктних організацій. На цю проблему впливають рішення контролюючих органів та мобілізація. У той же час, через безпекові ризики в Україну не наважуються активно заходити європейські компанії.

НЕФКО має програму зеленого відновлення, що перейшла до своєї другої фази. Для реалізації проєкту вже було залучено близько 300 млн євро грантової допомоги. Переважну її частину забезпечив Європейський Союз, розповідає Юлія Шевчук. Також компанія планує використовувати кредити від країн Північної Європи.

«Ми вже багато зробили у сфері відновлення критичної інфраструктури, зокрема водо- та теплопостачання, де вони були зруйновані, а також у регіонах, близьких до бойових дій.

Одна з перших будівель у рамках проєкту житла для ВПО була завершена у Львові. Одними з перших туди поселили поранених ветеранів. Це житло європейського рівня якості», — розповідає проєктна менеджерка.

За її словами, Європа має велику зацікавленість і готовність допомагати Україні з повоєнною відбудовою. Крім того, частина цих країн уже досягла найвищих стандартів енергоефективності та екологічності, тому їхні компанії-підрядники залишаються без роботи. З іншого боку, сьогодні вони майже не беруть участь в українських тендерах. Юлія Шевчук припускає, що для цього потрібні тутешні партнери, оскільки для будівничих проєктів необхідні ліцензії та робоча сила. Ще одним чинником можуть бути корупційні скандали.