Петро Тєстов зазначає, що принцип зеленої відбудови передусім полягає у відбудові краще, ніж було раніше, зокрема більш енергоощадливо та з меншою шкодою для біорізноманіття. Це також означає, що ми маємо зберегти наявні екосистеми, що перебувають у хорошому стані. Наразі в Україні цей принцип дотримуєтся не всюди, говорить аналітик:
«Найбільш помітний приклад зараз — це будівництво вітрових електростанцій на Закарпатті на гірських хребтах. Це була майже неторкана природа, дуже цінна з точки зору біорізноманіття, але зараз на полонині Руна вже є дорога, важка техніка та понад вісім фундаментів, а на інших полонинах — Свидовці, Красній — вже стоять вимірювальні вежі, що готуються до будівництва в наступному році».
Карпати — не єдиний регіон України, де можна ефективно будувати вітроелектростанції. Наразі такий проєкт реалізують у Волинській області вздовж Західного Бугу за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. За словами Петра Тєстова, у Карпатах таке будівництво відбувається, оскільки домовленість про один проєкт із місцевою владою спрощує і подальшу співпрацю та розвиток бізнесу.
Аналітик зауважує, що бажання підприємців реалізувати будівництво та заробити на ньому — цілком природнє, так само, як і аргументація щодо відбудови й компенсації втрачених потужностей. У той же час, завдання держави — регулювати цей процес та утримувати його в межах дотримання екологічних норм та міжнародних угод України.
Читайте також: Верховний Суд заборонив будувати гірськолижний курорт «Свидовець», який мав стати втричі більшим за «Буковель»
Петро Тєстов говорить, що сьогодні в Україні слово «відбудова» часто використовують як маніпуляцію.
«Якщо подивитися на платформи, той таки Dream, або громади, які мають право розробляти програми комплексного відновлення, то побачимо, що відбудова може проходити в регіонах, які, на щастя, бойові дії безпосередньо не зачепили. Відновлення більше асоціюється із Харківською, Київською, Чернігівською областями, але насправді під цим приводом можуть будувати об’єкти в Закарпатті, Львівській, Франківській областях. Тому держава й має встановити певні рамки, щоб це відновлення дійсно було зеленим», — каже аналітик.
Він наголошує, що таке регулювання залежить не лише від політичної волі держави, але й процесу євроінтеграції та норм, які Україна має імплементувати. Єврокомісія та Європарламент у своїх звітах надають оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку. Це необхідно враховувати як у проєктах відбудови, так і в господарській діяльності сьогодні.
Читайте також: Чи зможе Україна вступити до ЄС, не дотримуючись зеленої відбудови?
Петро Тєстов говорить, що оцінка впливу на довкілля в контексті відбудови — це можливість кожного й кожної ознайомитися з чіткими планами будівництва та висловити свою думку. Далі профільний орган має проаналізувати думку людей та ухвалити рішення. Раніше ним було Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, тепер — об’єднане Міністерство економіки.
Крім того, оцінка впливу на довкілля важлива і для самого бізнесу, говорить аналітик. Річ у тім, що дотримання екологічних норм дозволяє українським підприємствам експортувати свою продукцію в ЄС, де важливе дотримання цих правил.
«Оцінка впливу на довкілля — це основний документ, який розглядають Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк, коли ухвалюють рішення про фінансування», — каже Петро Тєстов.
Тим не менш, в Україні є спроби скасувати оцінки впливу на довкілля. На думку аналітика, це пов’язано із необґрунтованою вірою наших посадовців у готовність ЄС пробачати Україні будь-які помилки в умовах повномасштабної війни та більшою вигодою вести бізнес без дотримання екологічних стандартів.
«Якщо раніше корупція асоціювалася з тим, що чиновник бере гроші за надання дозволу, то зараз корупція перейшла на інший рівень. Певна бізнес-група лобіює у Верховній Раді ухвалення закону, що скасує для неї оцінку впливу на довкілля чи інші екологічні норми», — говорить Петро Тєстов.
Він розповідає, що начебто в рамках боротьби з корупцією скасували потребу отримання погодження міністерства, коли певну ділянку надають для видобутку корисних копалин, за умови, що там була георозвідка, навіть якщо вона відбувалася в радянські часи. Наприклад, так відбулося з історичною пам’яткою Буша, а також урочищем «Макове болото», які виставили на аукціон без дозволу міністерства.
Читайте також: Хто і як фінансує зелену відбудову України
Петро Тєстов зазначає, що війна не має масштабного впливу на фауну України. Тварини здатні адаптуватися й жити у змінених і нетипових умовах. Більш суттєво вплинув на окремі види на Херсонщині підрив Каховської ГЕС, що знищив вузькі ареали їх існування.
Найбільш критичним є забруднення вод, говорить аналітик. Це зумовлено руйнуванням підприємств та очисних споруд, що призводить до таких ситуацій, як минулого року в річках Сейм і Десна.
Крім того, величезні території України залишаються замінованими, й достеменно невідомо, яка їх площа та інтенсивність мінування. За словами Петра Тєстова, іноді розмінування може означати остаточне знищення певної екосистеми, тому варто оцінювати доцільність його проведення.
За словами аналітика, сьогодні питання екології залишається поза основною увагою української влади. Про це свідчить, наприклад, ухвалений навесні закон 12089, що дозволив відчуження землі й викликав критику профільних комітету й міністерства, а також ЄС.
«Європейські партнери діють довго. Закон підписали навесні, у вересні в рішенні Європарламенту з’явилася вимога його скасувати. Через рік вона з’явиться в іншому документі, і рано чи пізно це доведеться зробити», — говорить Петро Тєстов.
На його думку, наразі єдиний орган, що опікується питаннями довкілля та має вплив, — це Комітет з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради. Аналітик припускає, що у майбутньому можуть відбутися чергові трансформації уряду, і Міністерство довкілля знову відокремлять від Мінекономіки. Але щоб це відбулося, рішення має лобіювати й аргументувати екологічна спільнота. Громадськість, зі свого боку, може брати участь в оцінюванні проєктів щодо впливу на довкілля, а також писати звернення до депутатів, щоб висловити думку суспільства.
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: