«Перевірте головне»: що треба знати про здоров’я серця

«У багатьох діагностичних центрах можна пройти кардіологічний чекап»

Руслана Брянська: Фармацевтична компанія «Дарниця» спільно з Інститутом серця МОЗ України вперше проводить місячник обізнаності про серцево-судинні захворювання, приурочений до Всесвітнього дня серця 29 вересня. Чому це важливо і яких результатів ви очікуєте?

Борис Тодуров: Статистика в Україні дуже відрізняється від західної у негативному сенсі: 67% смертей у нашій країні спричинені серцево-судинними захворюваннями, причому страждає все більше молодих людей.

Саме тому ми приділяємо серцево-судинним захворюванням таку увагу. Ми би хотіли розповісти людям про проблеми, серцево-судинну хірургію, кардіологію і водночас про можливості лікування. Цей місяць ми виділяємо на підготовку до Дня серця, профілактичні заходи, а також популяризацію кардіологічної і кардіохірургічної допомоги.

Світлана Максимова: Для нас це дуже важливо, адже ми працюємо в Україні, ми та наші діти живуть в Україні. Ми очікуємо, що український пацієнт стане більш обізнаним.

Руслана Брянська: Наскільки сьогодні для пацієнтів є доступними кардіологічні обстеження, лікування, сучасні препарати, пане Борисе?

Борис Тодуров: Вітчизняні препарати набагато дешевші, хоча діють не гірше, ніж західні — зважаючи на біоеквівалентність (відповідність оригінальному препарату). Водночас ціна українських ліків буває в 2-3 рази меншою. Ще декілька років тому ми віддавали перевагу західним лікам, а нині довіра до наших виробників значно виросла.

Наразі створено багато діагностичних центрів майже в кожному місті: і в муніципальних лікарнях, і в обласних центрах, і в наукових інститутах, і в інститутах Академії наук. Багато де можна пройти чекап, який покаже з вірогідністю 95% чи є у вас серцево-судинні захворювання. НСЗУ покриває частину цих обстежень.

Руслана Брянська: Світлано, чи помічаєте ви, що зараз довіра до українських ліків більша?

Світлана Максимова: Є стереотип, що українські препарати гірші, ніж іноземні. Коли ми говоримо про те, з чого складаються ліки, це у першу чергу сировина і обладнання, на якому вони виробляються. 52% сировини ми закуповуємо у європейських і українських виробників, які мають сертифікат GMP. Ми використовуємо німецьке, італійське, австрійське обладнання — як і найбільші світові фармацевтичні компанії.

Ми такі ж самі. Українські ліки працюють, вони ефективні. Наприклад, ми маємо препарат із біоеквівалентністю до оригінального у понад 99%.

«Не кожен може дозволити собі купити ліки»

Руслана Брянська: Раніше частину ліків було дуже важко отримати — ще й за шалені гроші. Зараз же в нас діє програма «Доступні ліки». Що ви про це думаєте?

Світлана Максимова: Програма «Доступні ліки» — це одна з найкращих ініціатив Міністерства охорони здоров’я. Вона розпочалася в 2019 році, і станом на сьогодні вже 155 МНН [міжнародна непатентована назва — назва лікарського засобу або активного інгредієнту, прийнята ВООЗ — ред.] є у цій програмі. Важливо, що у липні цього року всі молекули і комбінації для лікування серцево-судинних захворювань були внесені в програму «Доступні ліки».

Багато хто не може дозволити собі купити ліки. І якщо це кардіопацієнт — це зазвичай декілька різних препаратів. Тож зараз людина може отримати їх за рецептом від сімейного лікаря безкоштовно або з невеличкою доплатою.

Руслана Брянська: Як зрозуміти, що в людини проблеми з серцем і вчасно звернутися до лікаря? Які симптоми про це свідчать?

Борис Тодуров: Я почав би навіть не з симптомів, а з профілактики. Бо є фактори ризику появи серцево-судинних захворювань: паління, зайва вага, гіподинамія, цукровий діабет, хронічний стрес.

Якщо генетично вік людини закладений 120 років, то ці фактори ризику можуть радикально вкорочувати життя. Хронічний стрес дуже впливає на це: інфаркти помолодшали, часто приїжджають з інфарктами люди 30-35 років.

Руслана Брянська: Світові тенденції виробництва ліків змінюються. Як Україна адаптується до цього?

Борис Тодуров: Існують міжнародні гайдлайни (протоколи). Кожного року на світових кардіологічних конгресах переглядаються стандарти лікування серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, міокардитів тощо.

Щороку науковий світ дарує медикам нові рішення, і ми сьогодні не пасемо задніх. В Україні зареєстрована більшість сучасних препаратів, наші фармкомпанії мають ліцензії на випуск багатьох кардіологічних препаратів, які сьогодні застосовуються у лікарській практиці. Ми маємо вибір між західними дорогими препаратами і вітчизняними, дешевшими, але не менш якісними за своєю дією.

Руслана Брянська: Як компанії «Дарниця» вдається відповідати світовим тенденціям?

Світлана Максимова: Ми відслідковуємо протоколи лікування не тільки в Україні, а й за кордоном, — чим там лікують пацієнтів, чим лікуватимуть у нас. Далі ми дивимося, які препарати потрібні в Україні і якомога швидше включаємо їх у свій план, щоб вони з’явилися на нашому ринку. Ми відслідковуємо, коли закінчується патент у оригінального препарата, щоб, як тільки він закінчився, ми могли вийти з генеричним препаратом [непатентований лікарський препарат, що є відтворенням оригінального препарату. Необхідна вимога для продажу — доведена фармацевтична, біологічна і терапевтична еквівалентність вихідному препарату — ред.].

У всьому світі фармація — це ринок генериків. Якщо український пацієнт не завжди може собі дозволити генерик, то оригінальний препарат взагалі коштує значно дорожче. Саме тому наша задача — вийти якомога швидше з генериком. Це постійний аналіз потреб наших лікарів і пацієнтів.

Борис Тодуров: Неможливо вилікувати пацієнта з серцево-судинним захворюванням тільки хірургією. Навіть під час хірургії ми використовуємо багато препаратів, які дають нам можливість робити свою роботу.

«Після 30 слід щорічно проходити кардіологічний чекап»

Руслана Брянська: Що передбачає кардіологічний чекап?

Борис Тодуров: Ми рекомендуємо людям після 30 років щорічно робити чекап, адже з цього віку починається процес старіння організму: змінюється ендокринна система, змінюється робота інших органів.

Кардіологічний чекап передбачає розмову з кардіологом і виявлення симптомів, якщо вони є. Сам пацієнт може їх не помічати. Це також кардіограма, ехокардіографія, доплерографія судин головного мозку, кінцівок, нирок тощо. Крім того, загальні та біохімічні аналізи крові, ендокринні аналізи. Ми дивимося, як працюють щитовидка, наднирники, печінка. Потім аналізуємо всі ці дані і, якщо треба, робимо навантажувальну пробу.

Зазвичай, ехокардіографія показує на 99% всі клапанні вади, фракцію викиду, стан міокарду, розміри аорти тощо. Чекап, який займає 2 години, на 99,9% дає зрозуміти діагностичну картину, за якою лікар може рекомендувати подальші обстеження за потреби: ангіографію, коронарографію, КТ, МРТ. Після цього йде процес лікування.

Руслана Брянська: Чи є підтримуючі препарати для серця? Чи тільки ті, які лікують?

Борис Тодуров: Є ліки профілактичні, які направлені на зниження впливу факторів ризику. Є препарати, якими лікують ті хвороби і вади, які вже утворилися.

Зараз українське населення на фоні хронічних стресів і недосипу часто страждають на артеріальну гіпертензію. Якщо у людини 160-180 тиск — це вже великий ризик, тому ліки, які знижують тиск хоча б до 140 вже можуть допомогти уникнути ускладнень у багатьох випадках.

Є ліки, які розріджують кров, якщо людина має тромботичні та тромбофілічні стани, що можуть призвести до інфаркту, тромбоемболії легеневої артерії. Людина отримує кожного дня одну маленьку пігулку, яка не дає крові згортатися там, де їй не потрібно згортатися. Людина з цим може жити багато років.

Руслана Брянська: Зараз в українців погіршилося здоров’я, зокрема є проблема із підвищеним тиском. Чи «Дарниця» відчуває на собі цей новий виклик українців?

Світлана Максимова: Безумовно, тому в нас широкий портфель препаратів для лікування підвищеного артеріального тиску. Артеріальний тиск — це не застуда. Якщо приймати ліки, то їх потрібно приймати постійно. Це дуже важливо, бо чомусь в нашому суспільстві є переконання, що «я випив таблетку, тиск впав — все, я вже себе нормально почуваю». Ні. Це хронічне захворювання, тому потрібно покращувати своє життя завдяки лікам.

Ми побачили попит на препарати для лікування артеріального тиску, коли почалася програма «Доступні ліки»: пацієнт дійсно цього потребував, але не мав можливості купити.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Ліки, їхнє дозування та схему прийому призначає лише лікар.

Борис Тодуров: Мій робочий день починається з пігулки гіпотензивних препаратів. Мені вже достатньо років, є зміни, які призводять до підвищення тиску. До того ж стресова робота, недосипи. Тому я своїм пацієнтам кажу, що нічого страшного в цьому немає. Краще випити зранку пігулку і мати нормальний тиск, працювати і не думати про те, що в тебе може щось статися. Я п’ю вітчизняні препарати, які добре діють, до того ж це велика економія.

Руслана Брянська: Все ж таки попередити якусь хворобу набагато дешевше, ніж потім її лікувати.

Борис Тодуров: Профілактична медицина була започаткована ще 100 років тому, однак, на жаль, сьогодні профілактиці приділяють не так багато уваги, бо люди приходять до нас зазвичай вже тоді, коли все погано. Останні 3-4 роки ми маємо справу тільки з дуже запущеними випадками.

Ми майже щотижня їздимо по різних містах, розповідаємо, читаємо лекції «Здорова нація», щоб люди розуміли, що навіть у наших скрутних умовах не треба нехтувати своїм здоров’ям. Війна колись закінчиться, треба жити далі, робити свою роботу, виховувати дітей і радіти цьому життю.

Руслана Брянська: Якщо не буде тижневиків і місячників, люди взагалі забудуть про те, що можна перевіряти здоров’я, аж поки щось не заболить, коли вже точно треба буде йти до лікаря.

Борис Тодуров: Популяризація — це досить корисна річ, бо людям треба зрозуміти, що вони в центрі уваги і лікарів, і суспільства, і держави. Що саме для них виділили час, гроші, обладнання, щоб вони пройшли певну процедуру. Коли це ще відбувається безкоштовно, люди йдуть активніше на чекапи. Деякі йдуть з цілою родиною, беруть дітей, беруть літніх батьків. Це важливо робити щороку, особливо після 40.

Руслана Брянська: І рік можна бути відносно спокійним, якщо в тебе все добре?

Борис Тодуров: Людський організм після 40, як стара машина: на новій ви їздите і не зазираєте під капот, а через років 10 вам вже треба там підкрасити, там ремінь або тормозні колодки поміняти. Можна їхати ще, ще й ще, але за умови, що ви своєчасно робите техогляд і міняєте те, що треба поміняти. Так і людський організм.

Руслана Брянська: Фармацевтична компанія «Дарниця» не тільки виготовляє ліки, а й піклується про українців, підтримуючи подібні місячники. Як ви це організовували з Інститутом серця?

Світлана Максимова: У нас з Інститутом серця давня історія. Коли я спілкуюсь з лікарями, є часта проблема, коли пацієнт приходить, і тиск в нього вже 180-190. І це відбулося не за один день, а поступово. Ми також розуміємо, що деякі пацієнти не відчувають тиск: у них не болить голова, вони почуваються більш-менш нормально. Про це потрібно говорити.

Борис Тодуров: Це соціальна відповідальність, яка створює атмосферу довіри до таких компаній, бо вони роблять не тільки свою продукцію, а й додаткову соціальну роботу, яка йде на користь всім нам — і лікарям, і пацієнтам, бо нам простіше лікувати профілактично, ніж розбиратися з наслідками інсульту або інфаркту.

Старість може бути щасливою: можна насолоджуватись життям після 60-70 років, але за умови, що ти зберіг своє здоров’я. А для цього потрібні профілактика і своєчасне лікування. Крок за кроком ми змінюємо менталітет наших людей.

«Таких результатів, як в Україні, немає у світі»

Руслана Брянська: Які найбільші виклики є у компанії «Дарниця» після початку повномасштабного вторгнення?

Світлана Максимова: Найбільший виклик — вижити, вистояти, дочекатися миру, продовжувати виробляти ефективні якісні українські ліки і розширювати свій портфель навіть у період війни. У 2026-му році ми виводимо 10 нових продуктів на ринок. Тож наша задача — працювати, незважаючи на ситуацію, яка є в країні.

Руслана Брянська: Україна перебуває на високому рівні розвитку попри повномасштабну війну. Щодо обміну досвідом: чи цікавляться з-за кордону, як розвивається у нас фармакологія, як ми робимо операції?

Борис Тодуров: Наших колег за кордоном зараз цікавить здатність медицини адаптуватися до військових умов. Найпопулярніша лекція, яку ми читаємо на всесвітніх конгресах — це бойові травми серця. Розповідаємо про роботу кардіохірургічної клініки під час війни, автономізацію, як ми працюємо в умовах блекауту, за відсутності води, опалення тощо. Техногенні катастрофи трапляються в різних країнах. І всім цікаво, як ми справляємося з цими викликами.

Як можна робити трансплантологію без гелікоптерів в такій великій країні? А ми робимо. Сьогодні ми можемо собі дозволити вести серце з Запоріжжя до Києва 8 годин, хоча ішемічний час в Європі — 4 години максимум. В Україні ми це робимо. І ми розповідаємо про це на всесвітніх конгресах, нам плескають стоячи, бо таких результатів ні в кого у світі немає.

Цього тижня [запис розмови відбувся 1 вересня 2026 року — ред.] я їду в Норвегію з доповіддю про використання бойових дронів для доставки донорських сердець. У світі такого ще ніхто не робив. Ми вже експериментально політали по Україні і показали, що 5-6 годин наші військові дрони тримаються в повітрі і донорські серця можуть доставлятися з усієї території України в спеціальних термобоксах, які ми розробили.

Ми пишаємось тим, що залишились в Україні під час війни, нікуди не поїхали. Ми з колегами вирішили, що іншого життя у нас не буде, а головне — іншого життя не буде у наших пацієнтів, які чекають від нас допомоги.

Це особлива місія українських лікарів і всіх, хто дотичний до медицини, включно з фармкомпаніями. Якщо б ми купували зараз ліки за кордоном, то жодної державної програми не вистачило б на те, щоб закуповувати необхідну кількість. Ми всі виконуємо свою соціальну місію, відчуваючи соціальну відповідальність. І будемо продовжувати стільки, скільки треба.

Світлана Максимова: Коли «Дарниця» постачає ліки в інші країни, ми проходимо аудити і чуємо одне й те ж питання: «Як ви працюєте?». Всіх цікавить, як ми працюємо під час відключень, як наші співробітники приїжджають на роботу під час війни. Ми приходимо на роботу о 9 після обстрілів, тому що до цього вже звикли всі українці, це наша нова реальність, на жаль.

Руслана Брянська: Насамкінець, можливо, ви хотіли б сказати те, що ми не проговорили, однак це важливо почути нашим слухачам і читачам?

Борис Тодуров: Останнім часом у багатьох українців апатія: є люди, які втратили домівку, квартиру, близьких. Люди перестали звертати увагу на своє здоров’я. Хотілося б сказати, що здоров’я — це головна цінність, яку ви маєте в цьому житті. Будь ласка, звертайтеся своєчасно, не тягніть до стану, коли вам дуже погано.

Зробити чекап — це 2 години в Інституті серця. Це наша робота, це найпростіше, що ми можемо для вас зробити. Просто вам треба виділити трохи часу свого життя, щоб зробити чекап і профілактику хвороб, які можуть бути небезпечними для вас у майбутньому.

Світлана Максимова: Звертайтеся до лікаря, не займайтеся самолікуванням, не чекайте, поки стане гірше. У нас найкращі лікарі та клініки, звертайтеся до них і лікуйтесь. Обов’язково дотримуйтесь призначень лікаря і будьте здорові.