«У технологіях перемагає розум» — власник і засновник компанії «УКРАВІАКОСТЕХ» Владлен Нікітін

«Життя військовослужбовців для нас важливіше, ніж комерційна складова»

Ірина Сампан: У контексті застосування РЕБ і радіоелектронної розвідки, у якій точці війни ми зараз знаходимося?

Владлен Нікітін: Наразі дуже змінилася система подавлення, генерації шумів. У 2022-2023 роках це був білий шум, який збивав ворожі сигнали, але росіяни модифікують свою систему зв’язку, тому ми модифікуємо свою систему завад у РЕБах.

Ми в «УКРАВІАКОСТЕХ» щотижня вносимо зміни, адже раніше змінювалися тільки частоти, зараз — і модуляції, і види сигналів. Раніше ворог працював за протоколом CRSF, а зараз роблять кастомні прошивки. Треба багато зусиль, щоб зробити заваду, яка буде ефективна певний час на полі бою.

Наші РЕБ-системи працюють довгий період: роками стоять у людях на машинах, їх потрібно обслуговувати, змінювати. Саме тому ми в «УКРАВІАКОСТЕХ» запровадили безкоштовний сервіс для всіх наших виробів, щоб можна було робити модифікації. Ми безкоштовно оновлюємо РЕБи, які нам приходять, до останньої версії, адже життя військовослужбовців для нас важливіша, ніж комерційна складова.

Ірина Сампан: Наразі немає єдиної системи управління та забезпечення РЕБами: є малі окопні РЕБи, якими військові самі себе забезпечують, є стратегічні засоби, які захищають міста, — і їхня робота між собою не скоординована. Кожен хоче мати захист, однак велика кількість РЕБів створює хаос в ефірі. Зважаючи на це, на вашу думку, чи має бути єдиний центр управління РЕБами?

Владлен Нікітін: Оптимальний варіант — це єдиний центр управління. Ми наразі запроваджуємо ШІ до наших засобів, адже якщо кожний підрозділ буде особисто передавати інформацію, це буде довго та неефективно.

Наразі кожен захищає себе тим засобом, який є в наявності, і це може заважати групам радіорозвідки, суміжним підрозділам БПЛА, які працюють на тих же частотах.

Ми вирішили розробляти власну систему взаємодії між нашими РЕБами — деякі види вже можуть обмінюватись інформацією. Ми працюємо на оперативно-тактичному рівні: автомобіль, група, рота.

Створити загальну українську систему складно, адже РЕБи різні, немає єдиного розуміння найефективнішої роботи. На кожному напрямку фронту можуть швидко змінитися частоти, модуляції, тому той чи інший засіб може бути більш чи менш ефективний на певному секторі зони бойових дій.

Ірина Сампан: Тобто, незалежно від якості РЕБу, на певному напрямку виріб може бути ефективніший, ніж на іншому, у залежності від умов і частот?

Владлен Нікітін: При закупівлях РЕБів до ЗСУ враховують такі технічні характеристики: потужність випромінювання — в «УКРАВІАКОСТЕХ», наприклад, потужність 200 ват — і частотний діапазон, в якому це випромінювання працює. Однак це далеко не основні критерії.

Найважливіші характеристики — це вид модуляції, поляризації антен, тип живлення, охолодження, а це не враховується при закупівлях.

Військова частина може закупити виріб для роботи в Донецькій області, а там багато заліза в землі, інші магнітні хвилі та поля. Магнітне поле, вологість, модуляція змінюють радіочастоти. Це все треба враховувати.

Наприклад, я можу зробити дрон, який не подавить ні один РЕБ, але я його не можу використовувати на фронті: це буде джерело випромінювання, в яке за 5 хвилин прилетить «Іскандер». Що потужніша наша завада, то далі її буде видно.

У 2022-му році була проблема: РЕБ ставиш — одразу починає прилітати по тобі. Бо так ти себе наче захищаєш, але водночас і маркуєш. Ми це питання вирішили автоматизацією: наш РЕБ вмикається по факту детекції частоти дрона.

Бачить борт — вмикає, не бачить — вимикає. Дякуючи інженерній думці, уражень наших засобів не так багато.
На передовій завжди десь літає дрон: або свій, або чужий. Зараз у наших системах стоїть «чуйка», яка довела свою ефективність [«Чуйка» — детектор дронів українського виробництва — ред.].

«Наше безкоштовне обслуговування РЕБ-систем – це «підписка» на РЕБ»

Ірина Сампан: Зараз військові скаржаться, що виробники РЕБів погано тестують свою продукцію: на слабкій потужності, сертифікують, відправляють у війська — а він працює неефективно. Як ви тестуєте свої РЕБ?

Владлен Нікітін: У тестуваннях дивляться на те, за скільки «відпало» управління дрона. Коли на одному полігоні використовують звичайну прошивку, wireless — воно «відвалює» на 700 метрів. Коли використовують спеціалізовану військову — на 5 метрів. Питання в тому, як зробити загальне тестування в лабораторних умовах, котрі будуть відповідати реальним бойовим умовам.

Ми тестуємо дуже простим методом: просимо пілотів бойових підрозділів взяти наш РЕБ і протестувати його, а потім їздимо на полігони, збираємо фідбек.

Наразі немає загальної методики тестування, тому багато ефективних засобів ми можемо не приймати до уваги через неправильно проведене тестування. Під час тестування засіб може працювати погано, але в бойових умовах, це був би більш оптимальний варіант для використання.

Перед кожним виїздом в зону бойових дій треба знати, які дрони, частоти, радіозв’язок у цьому секторі. Можна виїхати, ввімкнути наш РЕБ 200-ватний, і просто покласти весь зв’язок.

«Наша ППО може навчити весь світ»

Ірина Сампан: Я хотіла ще з вами поговорити про ситуацію на іноземних ринках. Як зараз, враховуючи війну на Близькому Сході, може змінитися ситуація? Україна може стати потужним гравцем на ринку зброї?

Владлен Нікітін: Ми вже дуже потужні. Наприклад, більше ніж 1,5 року тому вже був катарський запит для роботи в Дубаї з РЕБами, дронами. Багато хто хоче працювати з нами. Ми вели перемовини із польськими та литовськими компаніями.

Ми відмовляємо всім, бо я проти переїзду в іншу державу. Основний напрямок таких партнерств — спільне виробництво на їхній території. Це означає, що я, як модератор роботи компанії, мої основні топи, адміністрація, інженери повинні туди виїхати. Однак я хочу, щоб інженери бачили результати своєї роботи, відчували помилки і досягнення разом з тими, хто це використовує. Це дуже важливо.

Україна на світовому ринку передовик в усіх напрямках: у протидії дроновим загрозам, ракетним загрозам тощо. Я вважаю, що наша ППО може навчити весь світ, адже в нас засобів нема, а ефективність ураження є. Так вміють тільки українці.

США у своїй операції проти Ірану витратили величезні кошти в перший день: летіли їхні дорогі літаки, а Іран просто запустив тисячу шахедів, що набагато дешевше і ефективніше. США зрозуміли це тільки після початку бойових дій, а могли б раніше інвестувати в українське оборонне підприємство і мати склад з більш ефективною технікою.

Ірина Сампан: Ви казали, що РЕБ нині модифікується раз на тиждень. Кілл-зона розширюється, а роль дронів, наземних і літальних, збільшується. Що буде далі, на вашу думку?

Владлен Нікітін: В «УКРАВІАКОСТЕХ» ми працюємо над автоматизацією процесу адаптації засобів ураження та захисту.

Ми налаштовуємо наш РЕБ автоматично вмикатися-вмикатися, аналізувати спектр радіосигналу, видавати оптимальну заваду. Так само працюємо над тим, щоб дрони автоматично літали та знаходили цілі.

Наші люди, на жаль, втомлюються більше за ворога, адже його просто більше кількісно. Тому треба йти в напрямку автоматизації, імплементувати невійськові технології, йти в напрямку технологічної війни. У технологіях перемагає розум, а розуму і наснаги в українців дуже багато.

Ірина Сампан: Якщо буде пауза у війні, очевидно, що нам треба буде вибудовувати «технологічну стіну» з РЕБів і дронів, а не тільки робити фізичні окопи. Чи можливо це, на вашу думку?

Владлен Нікітін: У нас немає вибору. Танків, патронів, снарядів ми не напасемося — треба повністю автоматична система захисту міст, держави в цілому, єдині центри управління зі штучним інтелектом, з алгоритмами, з автоматизацією аналізу. Треба робити багато аналітики і застосовувати це розумно.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі