«75% коштів з мікрокредитів ідуть на поточні потреби людей» — президент Асоціації Українських Банків

«Ринок за 10 років кардинально трансформувався»

Євген Савватєєв: Чим мікрокредитна організація відрізняється від банку? 

Андрій Дубас: Фінансові інституції — це інструмент з чітко встановленими правилами, з договором, де прописані всі умови для вас і кредитора, який надає послугу. З одного боку це захист для кредитора, з іншого боку — захист прав споживача. Це історія win-win.

У банках можна отримати фінансування або кредит як на короткий, так і на довгий термін під нижчі відсотки. У мікрокредитних організаціях зазвичай вищі відсотки, але і легший доступ до такого кредитування. Мікрокредитні організації беруть на себе підвищені ризики, тому і вартість кредиту вища.

Споживач має завжди дивитися на ситуацію. Якщо тобі потрібні «короткі» кошти, тут і зараз, то, якщо немає доступу до кредитної лінії в банку, вірогідно варто звернутися до мікрокредитної організації. Для «довших» цілей або «довших» покупок — іпотека, автівка, дорогий телефон, техніка, — краще і вигідніше звернутися до банківської інституції.

Євген Савватєєв: Як мікрокредитна організація перевіряє, чи може людина виплатити позику?

Андрій Дубас: Мікрокредитні організації, як і банки, мають доступ до вашої кредитної історії. Також у формі, яку ви заповнюєте, видно, чи є у вас джерела доходів: зарплата, підприємницька діяльність тощо.

Зазвичай в мікрокредитних організаціях найчастіше беруть кредити «до зарплати» — наприклад, виникають непередбачувані витрати за три дні до отримання заробітної плати. Середній чек коливається в межах 7-8 тисяч гривень. 

Уявімо, що зарплата буде 1 травня, а завтра у вас важливе свято, однак ви про нього забули, тож треба терміново купити подарунок. Ви розрахували свої фінансові можливості, знаєте, що заробітна плата буде за 3 дні. Мікрокредитна організація досить оперативно зреагує на запит і швидко його опрацює.

Якщо порахувати, яку відсоткову ставку надають мікрокредитні організації, то некоректно оперувати річною відсотковою ставкою. У нас, в Україні, в більшості так використовують: 1% на день, тобто на рік це 365%, — цифра, яка може лякати. Однак якщо ви взяли 6,5 тисяч гривень і готові переплатити 3 дні по 1% за цю суму, то це вийде 65 гривень в день — 195 гривень. Важливо розуміти, чи для вас особисто це прийнятна ціна — наприклад, за врятоване свято, як я описав вище.

Треба чітко знати, як користуватися мікрокредитами і для чого цей інструмент — тоді це стає потужним елементом фінансової інклюзії в життєдіяльності країни.

Євген Савватєєв: Як виглядав ринок мікрофінансових організацій 10 років тому? Як він трансформувався і який вигляд має зараз?

Андрій Дубас: По-перше, зараз працюють чіткі правильні регламенти щодо діяльності колекторських організацій. Коли позичальник не сплачує по кредиту, потрібно залучати внутрішню або зовнішню колекторську службу, яка займається мотивуванням клієнта повернути кошти.

Зараз колекторська діяльність жорстко регулювана з боку Національного банку, і я вважаю, що це правильно, адже в нас на сьогодні немає колекторських організацій, які б працювали поза етичними межами. 10 років тому ми могли стикатися з ситуаціями, коли відбувалися нічні дзвінки, дзвінки родичам, неприпустимі колажі, розсилка якоїсь інформації тощо.

Після того, як Національний банк у 2020 році став регулятором для фінансових компаній, лад наведено на 100% серед компаній, що мають ліцензії. Зараз є реєстр колекторських компаній, є чіткі правила, коли можна людині телефонувати, скільки разів на день, як взаємодіяти з людиною і так далі. Захист прав споживачів фінансових послуг значно підвищився. 

По-друге, зараз є чітко встановлена межа щодо відсотків, які можуть бути встановлені у рамках такого кредиту. Раніше компанії могли надавати кредит під 1,5%-2,5% на добу. Наразі верхня межа визначена в 1%.

Це досить високі відсоткові ставки, однак у залежності від вибору потреби, це прийнятний фінансовий інструмент.

Євген Савватєєв: Чи всі організації приймають ці правила, зокрема дотримуються переходу на ставку 1% на день?

Андрій Дубас: Ви не можете дозволити собі не приймати правила, якщо вони вже затверджені. Це закон, обов’язковий для всіх: якщо в тебе є ліцензія на здійснення кредитної діяльності, то ти зобов’язаний дотримуватися закону.  

Усі компанії, які є членами Асоціації Українських Банків, неухильно дотримуються правил відповідального кредитування. Ми деколи навіть встановлюємо саморегулюючі інструменти: наприклад, коли бачимо, що на ринку є неврегульований момент, то розробляємо меморандуми. Так нещодавно був підписаний меморандум про відповідальне кредитування версії 2.0, на умови якого погодилися учасники ринку.

Якщо компанії відповідальні, дорожать своїми брендами, бізнесом, вони хочуть, щоб і ринок ставав відповідальнішим і, як наслідок, прозорішим. Саме тому вони готові навіть йти на саморегулюючі інструменти. 

Ринок за 10 років кардинально трансформувався. Національний банк, звичайно, грає першу скрипку, водночас і лідери ринку, топ-20 компаній також показують приклад. Вони не чекають від Національного банку певних вимог, а домовляються щодо окремих неврегульованих моментів у рамках меморандуму і неухильно цього дотримуються. Хоча меморандум необов’язковий до виконання, його дотримання вигідне всім гравцям, які його підписують. Це своєрідна джентльменська угода.

«Компанії, які підписали меморандум щодо відповідального кредитування, займають приблизно 80-85% ринку»

Євген Савватєєв: Де знайти перелік мікрокредитних організацій, яким можна довіряти?

Андрій Дубас: Я представляю Асоціацію Українських Банків, в яку входять не тільки мікрокредитні організації, а й банки та небанківські надавачі платіжних послуг: радити якусь окрему організацію або банк проти наших внутрішніх правил. Ви можете обирати на різних рейтингових вебсайтах, які порівнюють кредитні продукти між собою. Можете подивитись, чи надає компанія пільговий період на 2-3 дні або понижену відсоткову ставку без пільгового періоду.  

Якщо говорити про відповідальні компанії, які доєдналися до нашого меморандуму про відповідальне кредитування, то ця інформація доступна на сайті Асоціації. Це близько 20 компаній. Якщо ви, як клієнт, поставите питання, чи варто взяти кредит в однієї з компаній, яка підписала цей меморандум, я скажу так. Вони дуже піклуються про свою репутацію.

У нас в Україні трапляються ситуації, коли мікрокредитні організації працюють поза межами регулювання — від цього сильно страждають компанії, які працюють за правилами. Наприклад, на певному вебсайті компанія пропонує швидкий мікрокредит. Вони не мають ліцензії Національного банку, не працюють в юрисдикції Україні. Це просто вебсайт. Ви вносите туди свої дані, вони їх аналізують, видають 2-3 тисячі гривень кредиту.

Вам кажуть, що гроші будуть у криптовалюті, але ви потім крипту можете перевести на будь-яку свою картку, конвертуючи у гривню. У кінцевому результаті ці компанії не дотримуються жодних етичних і правових норм, які сьогодні регулюють ринок. Вони можуть нарахувати 3% ставки на день або штрафи і пені по надзвичайно високих тарифах. Вони можуть задіювати нелегальні колекторські організації або внутрішні колекторські служби, щоб провокувати вас. Якщо ви завантажували їхній додаток, то ви могли надати доступ до своєї телефонної книжки: нелегальна організація може потім розсилати інформацію вашим знайомим, залякувати.  

Звісно, як тільки з’являється новий подібний вебсайт або сторінка, ми відразу подаємо це в правоохоронні органи. Блокування вебсайту займає певний час, а доти нелегали просто мігрують на інший домен. Однак нам вдалося побороти левову частину цієї проблеми.

Є майданчики, на яких рекламуються мікрокредитні організації, — сайти, де можна порівняти умови різних мікрокредитних компаній. Там зокрема рекламувалися неліцензовані гравці.

У відповідь ми з учасниками меморандуму про відповідальне кредитування домовились, що у знак протесту перестаємо використовувати сервіс з цих абсорбуючих вебмайданчиків. 

Відповідальних компаній більше, ніж безліцензійних: 20 компаній, які підписали меморандум, займають приблизно 80-85% ринку. У нас працює багато компаній, але ця 20-ка досить репрезентативна. Рекламний бізнес не хоче втратити 20 компаній заради однієї-двох, тому це спрацювало: майданчики перестали допускати безліцензійні компанії. Я вважаю, це теж яскравий приклад самоорганізації.

«Мікрокредити беруть вночі» — насправді таких менше 5%»

Євген Савватєєв: Стереотипний портрет позичальника, який бере мікрокредит, — молода людина, яка бере позику під ранок або вночі. Чи це так?

Андрій Дубас: Ми робили дослідження: одне наприкінці 2023-го року, інше — влітку 2025-го року. Репрезентативне дослідження ринку нам допомагали робити колеги з компанії Resource UA і Національний інститут соціології НАН України. Ми досліджували, якою є поведінка клієнтів, яка частка клієнтів задоволена, яке покращення вони хотіли б отримувати від компаній, від ринку. 

Мікрокредити — досить нішевий інструмент. Частка українців, які користуються або скористувалися послугами мікрокредитів, становить 11-12%.

Тобто близько 1 з 10 людей беруть мікрокредити, і ми акцентуємо увагу на тому, що це не єдиний інструмент кредитування. 70-75% клієнтів мікрокредитування беруть кошти на поточні потреби «до зарплати», на 2-3 дні. На другому місці були комунальні послуги, ліки. Розваги, гральний бізнес, відпочинок займають, як правило, останні позиції.

Ми також аналізували, в яких часових проміжках люди найбільше беруть кредити, тому що є уявлення, що «всі кредити беруть вночі», — таких менше 5%. Зазвичай беруть кредит з 10 до 16 години.

Загалом завжди клієнту треба враховувати доцільність кредиту. Наприклад, якщо є бажання просто замінити поточний телефон на телефон новішої моделі — мікрокредитування не найкращий варіант. Якщо ж ви інфлюенсер, знімаєте рілзи і раптом розбили телефон, а грошей на ремонт немає, — мікрокредитування може допомогти тут і зараз отримати на це кошти, щоб не підставити власних клієнтів по рекламі і продовжувати зйомки.

Євген Савватєєв: Що ви порадите людям, які розмірковують, чи брати їм мікрокредит?

Андрій Дубас: Варто проаналізувати свою потребу. Якщо кошти від мікрокредитної чи загалом кредитної організації дають змогу продовжувати свою економічну активність, то це хороший кредит. Читайте обов’язково умови — Нацбанк сьогодні регулює чітке написання відсоткових ставок, ефективної відсоткової ставки. І найголовніше — розраховуйте, з яких коштів ви будете повертати кредит. Якщо людина працює, має заробітну плату — це нормальна історія. Якщо це студент без стипендії і доходів — то краще на кредитні кошти не розраховувати.         

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі