facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Окупанти підтвердили його невинність, але використовували як раба — історії зниклих балаклійців

Центр прав людини ZMINA дослідив історії п’яти зниклих балаклійців, чиє місце перебування досі не відоме. Йдеться про Юрія Головача, Олега Кривоноса, Василя Малета, Артема Пилипенка та Володимира Збукаря, яких росіяни викрали та утримували в місцевих катівнях.

Окупанти підтвердили його невинність, але використовували як раба — історії зниклих балаклійців
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Балаклія Харківської області була окупована російською армією 191 день — з 2 березня по 8 вересня 2022 року. Протягом цього часу, за даними поліції, окупанти викрали та незаконно утримували понад 200 містян. Деяких людей вони відпустили, а дехто й досі вважається зниклим безвісти. 

«Поверніть нам синів»

Еліна Суліма: Ми неодноразово відвідували Балаклію і зустрічалися з рідними. Вони розповідали про те, що їхні родичі, на жаль, є безвісті зниклими. Є позитивні моменти — від деяких незаконно ув’язнених росіянами приходили листи. Були повідомлення, що їх нібито тримали в Ростові, але часто це не підтверджувалося.

Найбільше, що мене вразило, це те, що люди під час окупації виходили на мітинги, коли викрали їхніх рідних. Вони виходили з плакатами «Поверніть нам синів». Звісно, росіяни не підпускали цих людей до себе, зазвичай тримали автомати, наведені на них. 

Ці люди навіть казали: «Що ми вам можемо зробити? Ми беззбройні жінки, ми стоїмо за справедливість і хочемо повернути своїх рідних». 


Читайте також: «Мого сина ніхто не бачив» — матір незаконно ув’язненого росіянами Миколи Щербини


З яких причин росіяни затримують цивільних 

Еліна Суліма: Ситуації дуже різні. Більша частина затриманих — волонтери, які намагалися допомагати людям. Зазвичай, вони їздили на контрольовані Україною території, оскільки намагалися забезпечити продуктами населення. Також деякі люди взагалі залишилися без ліків і потребували елементарної медичної допомоги. Волонтери діставали продукти, щоб забезпечити хоча дітей або малозабезпечені сім’ї.

Інша частина незаконно ув’язнених росіянами — це звичайні люди, які, наприклад, ходили рибалити. І під час перетину блокпосту їх затримували.

Є випадок, коли людину затримали на блокпості. Потім окупанти підтвердили, що ця людина дійсно в них, але вони його використовуватимуть у якості раба, рити окопи. Більше того, вони сказали, що ця людина невинна. Тобто її просто так затримали, але не хочуть відпустити.

Крім того, росіяни змушують незаконно затриманих проходити мінні поля. Вони пропускають цих людей першими. Лише після них іде техніка, яка риє окопи, а далі вже самі росіяни. Ми не знаємо, скільки людей могло підірватися та загинути під час цього.

Троє затриманих із п’яти — волонтери. Одного затримали під час риболовлі. Він був власником бізнесу, і є підозра, що на нього «навели» конкуренти. Є інформація, що вони співпрацювали з росіянами і поїхали до Росії після деокупації Балаклії. Але це достеменно не відомо. 

Чіткої послідовності в затриманні цих людей немає. Логіки немає. Зазвичай, окупанти утримують людей, які мають проукраїнську позицію. Наприклад, Збукарь — колишній афганець. Коли почалася повномасштабна війна, він вивішував український прапор у себе на будівлі. Він чітко позиціонував себе як українець. Він готовий був піти воювати, але, на жаль, через його травми та психологічні проблеми він не міг цього зробити. 

Потім він теж вирішив займатися волонтерською діяльністю, допомагати ліками. Тому що в нього дружина інсулінозалежна. І він для того, щоб діставати ліки і допомагати іншим, крім своєї дружини, поїхав саме за ними. Його затримали на одному з блокпостів. Він досі в незаконному ув’язненні росіян. 

Ще причина, чому їх не відпускають — коли люди не ламаються. Коли люди не погоджуються на співпрацю, відмовляються підписувати якісь документи, здавати когось. Окупанти часто змушують це робити. Ці репресії не кожен може витримати. Тому більш стійких росіяни кудись вивозять. 


Читайте також: Росіяни сказали: «Нам нужен твой дом» — історія викраденого з Ірпеня Сергія Дорохова


Про пошуки незаконно ув’язнених цивільних

Еліна Суліма: Ці незаконно ув’язнені цивільні мають статус «зниклі безвісти». Безвісти зниклих зазвичай не підтверджують як полонених. Це має робити саме Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Коли люди до нього звертаються, вони отримують, стандартну відповідь. Немає жодної інформації про те, що зниклий може знаходитися в одному з місць утримання на території Росії або тимчасово окупованої території.

Лише власними зусиллями рідні можуть шукати своїх близьких, звертаючись інколи до російських волонтерів або адвокатів. 

Відомо, що деяких незаконно ув’язнених росіяни могли отримувати в місцевих підвалах. Там, до речі, знайшли катівні і довгих час утримували людей. Частині вдалося вийти, а частину відвозили, як казали самі росіяни, або в Ростов, або в Бєлгород. Дуже часто до Бєлгорода. Куди далі росіяни переміщували затриманих — невідомо.

Серед місцевих під час окупації були чутки, що окупанти могли ховати незаконно ув’язнених цивільних на місцевому кладовищі. Але місцеві це нібито не підтвердили. Насправді, уже по завершенню війни, ми можемо зіштовхнутися з тим, що знаходитимемо безвісти зниклих людей. Є така ймовірність.

Хто причетний до викрадень 

Еліна Суліма: Є такий Олег Буслов — полковник військової поліції з Калінінграда. Він саме був комендантом Балаклії. І припускають, що саме він був причетний до викрадень і зникнень людей. Також був «Сокол», його помічник. Невідомо досі, як його звати. 

Із Бусловим зв’язувалися навіть журналісти Reuters. Він казав, що дійсно був на окупованій території, але не підтвердив, що саме в Балаклії. 

Зі слів місцевих, у місті найбільше базувалися ЛНРівці та ДНРівці. Вони найнахабніше себе поводили. Вони займалися крадіжкою майна, вдиралися в будинки та виносили все, що могли. Навіть вивозили камазами. Конфісковували машини. Насильно виселяли людей і займали їхні будинки. По суті, залишали людей ні з чим.


Читайте також: «Нам потрібно отримати доступ до ув’язнених та дати людям ясність» — CEO Amnesty International Ukraine


Дана публікація стала можливою 

завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.

Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521- 57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.


Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Люди звикли бігти в аптеку за фуфломіцином, але не бігти до книгарні — Коваль

Люди звикли бігти в аптеку за фуфломіцином, але не бігти до книгарні — Коваль

Якщо страшно починати бізнес одній, треба з кимось об’єднуватися — Віра Іванова

Якщо страшно починати бізнес одній, треба з кимось об’єднуватися — Віра Іванова