Про це у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» ми говорили із правозахисницею, експерткою коаліції «Україна. П’ята ранку», партнеркою адвокатського об’єднання «AZONES» Дар’єю Свиридовою.
Довідка: Ще у 2014 році, після початку окупації Криму, Росія, порушуючи міжнародне право, незаконно поширила на територію Криму дію свого законодавства. Відтоді на окупованому півострові почали з’являтися так звані «суди», «правоохоронні органи», а також справи перших політв’язнів, яких почали судити в рамках сфальсифікованих процесів. Зараз, після початку повномасштабного російського вторгнення, на території окупованого півострова перебувають тисячі українців, яких утримує російська пенітенціарна система. І адвокати, які працюють на території півострова — це часто єдиний спосіб дізнатися про стан полоненого, але працюють ці адвокати у полі російського законодавства.
У розмові з Дар’єю Свиридовою ми з’ясували, зокрема, статус адвокатів, які працюють у такому полі.
Дар’я Свиридова: Усі адвокати України за законодавством мають бути членами Національної асоціації адвокатів України, на яку, відповідно до закону, зокрема покладено питання сприяння і захисту прав адвокатів, моніторинг дотримання ними можливості діяти в рамках стандартів професійної діяльності. Але питання роботи адвокатів в умовах окупації, зокрема окупованого Криму, протягом майже 10 років ігнорувалося здебільшого професійною спільнотою, що, на мою думку, є теж великою проблемою і, в першу чергу, є великою проблемою.
Щодо статусу цих адвокатів, то можна сказати, що держава визначилась, прийнявши у 2014 році відповідний закон № 1207. Він з великою назвою — «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Дія цього закону надалі була поширена на всі окуповані та анексовані Російською Федерацією території. Він каже про те, що, будь-які органи, акти, документи, які створюються окупантом в порушеннях законів України на окупованих територіях, не мають жодних правових наслідків.
Виходячи з однієї з ключових норм цього закону, ми можемо робити висновок, що будь-які структури адвокатського самоврядування, зокрема які створені на цій території в порушення українського законодавства, згідно з законодавством Росії. Україна не визнавала і не визнає наслідки їхньої діяльності. Але не визнавати той факт, що на цій території встановлено окупаційний режим, що цю територію анексовано, на цій території Росія створила свої незаконні суди та правоохоронні органи, неможливо. Ми про це кажемо, це фіксують міжнародні місії, це фіксує Україна, зокрема в рамках кримінальних проваджень, і досліджуються документи, які створюють незаконні структури. Як і факт роботи адвокатів на цій території й захист ними прав наших громадян, так само є фактом, який ми не можемо ігнорувати, попри те, що це визначає нашем законодавство.
Тому на цій території справді продовжують працювати українські адвокати. Зокрема, ті адвокати, які отримали право на ведення такої діяльності вже в умовах окупації за російським законодавством. Серед них є адвокати — громадяни України, які були вимушені отримати право від Росії здійснювати свою адвокатську діяльність, і адвокати, які захищають наших політв’язнів в умовах окупації. Це факти. Ми можемо їх ігнорувати. Але насправді відсутність позиції щодо цього в Україні, буде тільки шкодити з багатьох причин.
По-перше, оцінка діяльності адвокатів на користь наших громадян, коли адвокати захищають наших громадян в окупації, дуже важлива. Дуже важливо фіксувати факти порушення їх прав в умовах, коли вони надають такий захист. Так не менш важливим є, наприклад, фіксація і документування тих фактів, коли адвокати в умовах окупації діють на шкоду клієнтам і співпрацюють з ФСБ.
Читайте також: Окупанти створили у Криму окреме СІЗО для викрадених на Херсонщині людей — аналітик «КримSOS»
Дар’я Свиридова: На момент окупації у Криму було понад 1700 адвокатів. Це громадяни України, які мали статус українських адвокатів. Після початку окупації півострова станом на останні пару років, за даними правозахисних організацій, залишилося на території Криму близько 800 адвокатів — громадян України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність за українським законодавством. Всі інші або припинили свою адвокатську діяльність, або залишили свою територію.
Що стосується російських адвокатів, то, за даними правозахисних організацій, за час окупації на територію Криму було переміщено з території Росії близько 100 адвокатів. І це складає близько 10% з усіх адвокатів, які здійснюють свою роботу у Криму.
Ті українські адвокати, які залишилися на території Криму, безумовно, вимушені були, по-перше, отримати російський паспорт, без якого там неможливо жити і який ми не визнаємо, а, по-друге, отримати дозвіл від Росії на здійснення адвокатської діяльності в Криму. Не виконавши ці дві умови, будь-який український адвокат просто не міг здійснювати свою роботу в умовах окупації.
Тому, звичайно, всі українські адвокати, які сьогодні продовжують свою роботу на цій території, вимушені були отримати паспорт і російське свідоцтво про можливість здійснювати свою діяльність, і взаємодіяти з російськими структурами — ходити в окупаційні суди, взаємодіяти з незаконно створеними правоохоронними органами. З точки зору українського законодавства, це надалі можуть оцінити як потенційне кримінальне правопорушення, на жаль.
Дар’я Свиридова: Я б не поділяла адвокатів на якихось активних чи неактивних. Є адвокати, які просто продовжили свою роботу, як і більшість цивільного населення в умовах окупації. Є адвокати, які, на жаль, добровільно і про активно співпрацюють з органами ФСБ. Таких адвокатів, на мою думку, меншість, ми про них знаємо і фіксуємо такі випадки, коли самі жертви заявляють про це. Імена цих адвокатів відомі, ми їх називаємо і їх потрібно називати.
І є адвокати, які активно працюють у чутливих складних справах, здебільшого щодо переслідування політичних в’язнів, тобто громадян України, які переслідуються окупаційною владою з політичних мотивів — чи то за свою проукраїнську позицію, чи за активну громадську позицію, чи за приналежність до тієї, чи іншої національної спільноти, як то представники кримськотатарської громади. Йдеться також і про цивільних та військовополонених, які були затримані на новоокупованій території й вивезені на територію Криму.
Але кількість адвокатів, які здійснюють захист по таких справах, невелика. Це насправді дуже легко пояснити, адже адвокати, які працюють по таких чутливих справах, захищають полонених, захищають осіб, які переслідуються з політичних мотивів, журналістів, які працювали в окупованому Криму, самі останні роки стають об’єктами політично мотивованих переслідувань з боку окупаційної влади. Такі адвокати піддаються арештам, піддаються незаконним затриманням, таких адвокатів позбавляють ліцензії в окупованому Криму. На офіси таких адвокатів неодноразово здійснювалися напади. Проти таких адвокатів розгорталися кампанії для дискредитації у підконтрольних Кремлю ЗМІ на окупованих територіях, де цих адвокатів фактично ототожнювали з клієнтами й називали «адвокатами терористів», «адвокатами диявола».
Читайте також: В окупованому Криму відомих правозахисників позбавили адвокатського статусу
Тобто ми фіксуємо чисельні переслідування саме цих адвокатів, які фактично просто здійснюють свою професійну діяльність відповідально, фахово, з дотриманням професійних стандартів. І, на жаль, це має, безумовно, дуже сильний охолоджувальний ефект на будь-якого адвоката, який працює, бачить, як цькують його колег, як переслідують, арештовують його колег. Зокрема, у травні 2022 року, коли вже було повномасштабне вторгнення, переслідування суттєво загострилось, і трьох адвокатів, які самі прийшли захищати інших затриманих адвокатів, яких заарештували за те, що вони намагалися публічно висвітлити ситуацію із затриманими — як дотримуються, не дотримуються їх прав, теж затримали. Це адвокати — Назім Шейхмамбєтов, Айдер Азаматов, Еміне Авамілєва, яка, до речі, є заслуженою юристкою України. Вони отримали від 5 до 8 діб адміністративного арешту.
Ці факти були зафіксовані міжнародними правозахисними організаціями, вони відображені в резолюціях Генеральної асамблеї ООН, але, до прикладу, ці факти ніяк не оцінені Національною асоціацією адвокатів України. І це дуже дивно.
Читайте також: Із чим стикаються адвокати, які беруть участь у політично мотивованих справах на окупованих територіях?
Дар’я Свиридова: Враховуючи те, що такі адвокати залишаються в Криму, нам дуже важливо робити все, щоб щонайменше підтримувати їх, щонайменше висловлювати солідарність, говорити про цю роботу, яка доволі часто є невидимою просто. Хоча насправді саме завдяки адвокатам, в умовах, коли на окупованій території немає доступу ані міжнародним місіям, ані незалежним журналістам, особливо після повномасштабного вторгнення, коли фізично потрапити на ці території практично неможливо, ми маємо інформацію про те, в яких умовах перебувають наші політв’язні та полонені на окупованих територіях. Вони можуть потрапити до них і забезпечувати їм хоч якийсь захист, зокрема іноді — фізичний. Бо полонений, до якого приходить незалежний адвокат, який може оскаржувати умови його отримання, це насправді й певний інструмент фізичного захисту такого полоненого, ніж того, наприклад, до якого ніхто не може потрапити.
І тут є кілька рекомендацій, які ми напрацювали і які я б озвучила, і мені видається це важливим.
Насамперед, дуже важливо, аби Національна асоціація адвокатів України поставила ці питання собі на порядку денному — вона має систематично моніторити ситуацію з дотриманням прав адвокатів, які продовжують свою роботу в умовах окупації. Зокрема, надавати оцінку діям тих адвокатів, які порушують правила адвокатської етики, співпрацюють з окупантом на шкоду національним інтересам і на шкоду своїм клієнтам.
Другою рекомендацією є те, що і Національна асоціація адвокатів України, і держава в цілому має напрацьовувати інструменти та шляхи того, як буде відновлюватися адвокатура на звільнених територіях. Багато з цих кроків потрібно напрацьовувати вже зараз. Зокрема, можна використовувати інструмент Спеціального доповідача ООН з питань незалежності суддів та адвокатів, який може моніторити ситуацію з дотриманням прав адвокатів і порушенням стандартів адвокатської роботи на тих чи інших територіях, випускати певні звіти, які теоретично можуть бути розглянуті й у рамках Генеральної Асамблеї ООН. Україна може ініціювати запрошення до України цього спеціального доповідача з метою, щоб він подивився на ситуацію щодо дотримання можливостей роботи адвокатів в умовах збройного конфлікту.
Ми також можемо використовувати елемент санкційного списку. Ми можемо запроваджувати національні санкції до осіб, причетних до переслідування наших адвокатів в умовах опції, або до осіб, які причетні до провадження так званої інтеграції українських адвокатів в російську адвокатуру. Також домагатися міжнародних санкцій щодо осіб, які до цього причетні.
Читайте також: Як працюють санкції ЄС щодо порушників прав людини в Криму
Дар’я Свиридова: Для мене очевидно і це має бути офіційна позиція, зафіксована на рівні нормативно-правових актів — всі адвокати, які залишилися працювати на окупованій території, точно не мають бути кримінально переслідуваними за сам факт того, що вони залишилися працювати.
Така публічна позиція України сприяла б тому, щоб в адвокатів у Криму було менше страхів та охолоджувального ефекту, про який я кажу. Бо мало того, що їх переслідує Росія, їм незрозуміло, яка буде позиція України після деокупації у зв’язку із тим, що вони були вимушені залишитися і працювати за законодавством РФ.
Також Україною має напрацьовуватися позиція щодо того, як буде персонально оцінена діяльність тих чи інших осіб, які співпрацювали з окупаційними структурами. Ця оцінка має бути індивідуальною і враховувати негативні наслідки як для держави Україна, національної безпеки, так і для порушень прав людини й воєнних злочинів, які могли вчинятися внаслідок діяльності тієї чи іншої особи.
Що потрібно робити вже зараз?
Адвокатське самоврядування України має забезпечити системний моніторинг з порушень прав адвокатів в умовах окупації, оцінку діяльності окремих адвокатів, які відверто співпрацюють з окупантом на шкоду державі Україна або на шкоду своїм клієнтам. Варто вже зараз порушувати питання, чи продовжувати їм адвокатську діяльність та чи можна називати їх адвокатами України.
Нагадаємо, що нещодавно у тимчасово окупованому Криму Київський районний «суд» Сімферополя залишив фігурантів «п’ятої Бахчисарайської групи» – політв’язнів Ремзі Німетулаєва, Ельдара Якубова, Аметхана Умерова, Абдулмеджита Сейтумерова, Руслана Асанова та Сейдамета Мустафаєва – у СІЗО до квітня 2024 року. Про це повідомив «Кримській солідарності» адвокат політв’язнів Еміль Курбедінов.
«17 січня «суд», не прийнявши обґрунтованих доказів захисту, продовжив запобіжний захист – утримання в СІЗО до квітня 2024 року, поки триватиме слідство», – сказав він. За словами адвоката, захист надав обґрунтовані докази, що політв’язні не винні, але «суд» ухвалив рішення продовжити їх утримання у СІЗО начебто для проведення слідства.
Затримання цих політв’язнів відбулося вранці 24 серпня 2023 року. Російські силовики увірвалися з обшуками до будинків кримських татар у Бахчисараї та Бахчисарайському районі Криму. Тоді співробітники ФСБ затримали шістьох кримських татар – Ремзі Німетулаєва, Руслана Асанова, Сейдамєта Мустафаєва, Амєтхана Умєрова, Ельдара Якубова та Абдулмеджита Сейтумерова.
Висвітлення воєнних злочинів унаслідок війни Росії проти України стало можливим за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку #USAID «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цьому ефірі, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та #УГСПЛ.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.