facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Люди в Донецьку нас чекають — Василь Савін

Історію свого полону та шлях після нього розповідає в етері Громадського радіо колишній полонений бойовиків «ДНР», військовослужбовець Василь Савін.

Люди в Донецьку нас чекають — Василь Савін
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Василь Савін — колишній полонений бойовиків так званої «ДНР», звільнений 29 грудня 2019 року в рамках обміну. У полон потрапив у березні 2015 року. До того був призначений у «ДНР» так званим головою «Центрально-міської районної адміністрації» в окупованій Макіївці. Зараз він каже, що працював на українські спецслужби і виконував їхнє завдання. Після повномасштабного вторгнення Василь Савін пішов на фронт. Нині він військовослужбовець, офіцер 56-й окремої мотопіхотної маріупольської бригади.

«Я вирішив йти воювати, ще перебуваючи в полоні»

Василь Савін: З перших днів окупації Донбасу, березень 2014 року, я проводив активну діяльність як чинний політик: мітинги, різноманітні дійства, пояснення, направлені саме на тих людей, які підтримували українську владу. Саме патріоти України. Їх як була, так і залишається зараз на Донбасі велика кількість. 

Писали статті, відкриті листи. Зустрічався кілька разів з губернатором, дуже тепло мене приймав. На той момент губернатором був Сергій Тарута. Ми розробляли з ним ряд моментів щодо захисту, зокрема створення добровольчих батальйонів, чим я і займався. 

Скажу прямо, що я завжди дуже тісно співпрацював з нашими спецслужбами. Виконував певні завдання. Виконував завдання підготовки озброєного постання ворогу в місті Макіївці, у моєму рідному місті, де я прекрасно знав і ситуацію, і людей. Я займався створенням агентурної мережі та потрапив у полон. 

27 лютого 2015 року я потрапив у полон. Захопили мене співробітники ФСБ, рашистські, про що я тоді не підозрював, і так зване «МГБ ДНР». Були катування, побиття, допити, підвали, підвали таємних в’язниць, що найстрашніше. Зрештою, я пробув усі 5 років у підвалі Донецького СІЗО. Тільки перед обміном мене перевели на три місяці в колонію суворого режиму в місті Макіївка. За іронією долі, я там був головою виконкому. 

Я одразу прийняв рішення йти воювати, ще перебуваючи в полоні, до повномасштабного вторгнення. Але після обміну здоров’я не дозволило одразу піти. Коли відновився — почалося вторгнення. 24 лютого я вже був у Шевченківському військкоматі. Усі пропозиції роботи у специфічній сфері я відхилив, хотів воювати саме в офіційній бригаді ЗСУ. І не просто десь, а в рідній 56-й Маріупольській бригаді. 

До неї було потрапити не так просто. Бригада підпорядкована командуванню «Південь». Я проживаю у Києві. Київ підпорядкований командуванню «Північ». Не можна було з Києва потрапити в 56-шу бригаду. Тож я поїхав у Миколаїв, став на облік у Корабельний військкомат міста і того ж дня призвався. 

Увесь наш батальйон спочатку був Миколаївський. Зараз уже мало хто залишився. Миколаївці полягли за донецьку землю. А де мої земляки, депутати Донецької міської ради? Один я. 


Читайте також: «Поки чоловік у полоні, син перестав розмовляти» — дружина військовополоненого


Про співпрацю зі спецслужбами

Василь Савін: Чому погодився? У мене не було ні сумнівів, ні роздумів — одразу прийняв рішення боротися. За моє рідне місто, за наш український Донбас. Ворог зайшов у моє місто одразу, в Макіївку, йшов понад моїм будинком — це мікрорайон Зелений, і через усе місто на Донецьк. 

Коли ворог заходить, що робити? Яким чином боротися? Книжки читали, фільми дивилися, а коли це відбувається в реальності — ти не розумієш, що робити. Дієш за чуттям, як підказує тобі якийсь внутрішній голос. Досвіду немає. 

Моєму куратору, генералу, я доклав, як бачу боротьбу. Мені відкритим текстом сказали: «Те, що ти вигадав, це така авантюра. Ти сидітимеш у підвалі з мішком на голові». Я, старший лейтенант, вважав, що краще володію ситуацією, ніж генерал. І я в тому, що потрапив у полон, нікого не звинувачую. Я недооцінив себе, недооцінив свої сили і можливості, недооцінив, що проти мене працювали не донецькі вороги, а серйозна структура ФСБ. Видав мене мій соратник. Його вбили буквально через кілька місяців. 

Василь Савін. Фото: Свої.City

Чи вчинив би сьогодні інакше?

Василь Савін: Звісно, ми ж не стоїмо на місці, ми навчаємося. Те, що було тоді зроблено неправильно, ми врахували. З іншої сторони, повторю, у той час ніхто не знав як протистояти. Робили так, як підказував внутрішній голос.

Зараз ми зробили б все більш професійно. Ми заплатили ці 10 років. Сьогодні наша армія сильна. І спецслужби наші сильні. Вони дізналися про всіх, хто був за мої 5 років у підвалі: хто катував, хто влаштовував допит, хто проводив обшуки. Зараз розглядають дві кримінальні справи — одна з Генеральної прокуратури, інша зі Служби безпеки України. Усі винні будуть покарані.  


Читайте також: Наскільки вичерпно досліджені російські воєнні злочини


Ви плануєте цю війну завершувати вже вдома, в Макіївці?

Василь Савін: Звісно. У столиці, у політичних колах може бути інша думка. Але ми, ті, хто б’ється за батьківщину, маємо лише одну думку: ми хочемо перемоги. Та страшна ціна, яка вже нами заплачена, це ціна не миру, це ціна перемоги. Бійці не зрозуміють, якщо буде якось інакше. 

Проблеми з невизнанням факту полону 

Василь Савін: Ще є великі питання до наших державних, бюрократичних, структур. Держава повинна надати матеріальну допомогу. Але дуже багато колишніх політв’язнів її досі не отримали. У тому числі і я. 

Виходить абсолютно сюрреалістична картина. Спецслужби надали в Міністерство реінтеграції довідки щодо мене. Але навіть не Міністерство, а якась ілюзорна комісія при ньому приймає рішення про мою долю без мого відома. Я декілька разів вимагав, щоб мене викликали на засідання. Засідання закрите. Секретні протоколи, записи комісії, яка розподіляє мільйони державних грошей. 

Я був поранений, минулого разу, в госпіталі. Звідти надіслав заяву на комісію як пораненому бійцю про допомогу. Мені відмовили. 


Читайте також: Курс «Хамелеон» — про уникнення полону і психологію виживання в полоні


 

Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Чим обмеження на карткові перекази загрожує малому та середньому волонтерству

Чим обмеження на карткові перекази загрожує малому та середньому волонтерству

6 год тому
Окупанти підтвердили його невинність, але використовували як раба — історії зниклих балаклійців

Окупанти підтвердили його невинність, але використовували як раба — історії зниклих балаклійців

8 год тому
«Це стимулюватиме розвиток чорного ринку» — економіст про обмеження карткових переказів від НБУ

«Це стимулюватиме розвиток чорного ринку» — економіст про обмеження карткових переказів від НБУ

8 год тому
Злочини кояться не тільки фізично, а й в інфопросторі: дослідниця Кримської правозахисної групи

Злочини кояться не тільки фізично, а й в інфопросторі: дослідниця Кримської правозахисної групи