Гість — депутат Корабельної райради Херсона, волонтер, підприємець Роман Баклажов.
Після початку повномасштабного вторгнення він залишився в місті, годував людей в гуманітарному центрі. У липні росіяни прийшли до нього додому з обшуком. Роман був в полоні окупантів, зокрема, в ізоляторі тимчасового тримання на вулиці Теплоенергетиків, 3 в Херсоні, його протримали 54 дні.
Роман Баклажов: Перший тиждень після 24 числа ми всі були в шоку, звісно. Потім мені зателефонувала моя подружка Дарина Дерев’янко, і каже: «Збирайся, треба вже годувати людей, бо почалася гуманітарна катастрофа». Їжа в місто ніяка не заходила. Мій товариш Дмитро Деновський (він зараз воює в Добровольчій Українській армії) віддав мені 100 тонн картоплі, і ми безкоштовно її роздавали. Потім до нас підключилися інші волонтери, які годують.
У середині березня росіяни почали приїжджати до активістів, колишніх членів «Правого сектору». Я дізнався про це і переховувався 2 тижні у друзів. Потім повернувся додому, займався гуманітаркою, мене не чіпали. Пізніше до мене постукали у ворота і забрали мене на Теплоенергетиків, 3.
Читайте також: Чоловіків у катівні в Херсоні змушували кричати «слава Шойгу» — Людмила Шумкова
Мені відомо, що на Пилипа Орлика, 19 був центр ФСБ, і це було дуже погане місце. Там не було ніяких умов для тримання людей. Якщо у нас було спеціалізоване приміщення, то було приміщення «Украгропроекту», і вони там просто тримали людей в кабінетах та підвалах. Пристебнутими до батарей, не випускали до туалету по 5 діб. Там, де були мої знайомі — по двоє вони були там.
Ніхто нічого не пояснював. У мене було 4 допити. Плюс-мінус я вже розумів, що там буде відбуватись, бо про це ми читали в Facebook, люди писали, які виходили.
Коли мене випустять — я не знав. Це для всіх була загадка. І коли новачки приходять, то всі, хто були в камері, розповідають як краще себе поводити, і питають новини, що там трапилось, що з Антонівським мостом і все-таке.
Якщо вони вже знають щось і ставлять питання — і знають, що ти обманюєш їх, тоді ввечері, з 23 до 3 ночі, тебе виводять з камери і починають катувати в коридорі. І всі це слухають.
Ви вже чули, мабуть, що там катували практично добу. Все було чути. І там поряд було кафе. Тобто там, виходить, наших хлопців катують, вони кричать від болю, а поряд в кафе «Стеклотара» незрозумілі істоти бухають, сміються, та ще і дітей своїх туди приводять.
Читайте також: «До мене застосовували насильство, про це соромно говорити, але треба»: про що Геннадій Афанасьєв розповідав у етерах Громадського радіо
Росіяни мене питали: «Хто тобі оплатив передвиборчу кампанію?». А я сам за 600 гривень видрукував листівки та пішов роздавати. Я думаю, що вони були здивовані.
Під кінець, коли мене вже випускали, вони почали кожному видавати варені яйця. І кожного разу рахували їх. І найбільша кількість була — 134 яйця. А найменша — 107 (на той момент, що я чув).
З іншими хлопцями, з якими я там познайомився, ми підтримуємо зв’язок.
По-моєму, вони з Херсона вивезли 30-40 людей. Зараз один хлопець в Чаплинці вийшов, йому просто сказали «Йди геть!».
Я був в тій катівні через три доби після звільнення Херсона. Не можу сказати, що вони замітали сліди. Вони вкрали двері, нари. Там у них були хлопці, наші полонені, прибиральники. Вони все це одразу, після того як катували, прибирали. Сліди катувань, кров, таке інше.
Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS