Перша світова війна, Україна, УСС: що ви за нація, говорите однією мовою з тими, хто на тому боці фронту?

Не стали «гарматним м’ясом»: як Українські січові стрільці виборювали автономію?

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Іван Хома

Перша світова війна, Україна, УСС: що ви за нація, говорите однією мовою з тими, хто на тому боці фронту?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr_gistoria_homa.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr_gistoria_homa.mp3
Перша світова війна, Україна, УСС: що ви за нація, говорите однією мовою з тими, хто на тому боці фронту?
0:00
/
0:00

Гість — кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Іван Хома.

Іван Хома: В українській історії є дві військові формації, в основі яких є назва «Січові стрільці». Одні — це Українські січові стрільці, усуси (УСС) — добровільне військове формування, започатковане в серпні 1914 року у Львові. Потім УСС стануть регулярною частиною армії Австро-Угорщини. Другою формацією є Січові стрільці — це частина усусів та вояків різних частин армії Австро-Угорщини, які потрапили в роки Першої світової війни в російський полон і в листопаді 1917 р. вирішили продовжити свою службу армії УНР, в такий спосіб доєднатися до державотворчих процесів на «Великій Україні». І в листопаді 1917 року в Києві вони розпочали формування Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців.


Читайте і слухайте також: Головна Руська Рада — перша українська легальна політична організація у Галичині


Передумови виникнення легіону Українських січових стрільців

Якщо ми говоримо про УСС, ми повинні розуміти, що йдеться про Австро-Угорщину, а саме її адміністративну одиницю Королівство Галичини та Лодомерії. Тут, в силу дуже цікавих і складних відносин між українцями та поляками, сформувався дуже потужний український національний рух, який мав депутатів у Галицькому крайовому Сеймі та Державній раді Австро-Угорщини. Цей рух мав можливість (складно, але мав, на відміну від територій у складі Російської імперії) розвивати різні українські культурні, політичні та громадські ініціативи. В кінці 19 ст.- на початку 20 ст. одними з ключових були спортивно-руханкові організації «Сокіл», «Січ» та «Пласт». Ініціатори розуміли, що крім читалень «Просвіти», українській молоді треба пропонувати і спорт. Адже він гартує тіло і дух, дисципліну і відповідальність. 

  • Майже 100 тисяч української молоді пройшли через ці організації перед війною. 

Читайте і слухайте також: «Сокіл» як предтеча визвольного руху: як перші українські спортсмени ставали до зброї сто років тому


Легіон УСС — це добровольці. Через них ми мали можливість показати рівень боєздатності, відданості українського суспільства Австро-Угорщині. І, відповідно, українське суспільство, щоб їм належно потім подякували. Не просто якийсь шматок землі дали у Львові. А дали національно-територіальну автономію. Загалом більше 350 тис. українців служили в армії Австро-Угорщини.

Добрим прикладом цього передвоєнного вишколу є постать Євгена Коновальця, який командував Січовими стрільцями Армії УНР. Де він вхопив всі ці ідеї? Звичайний хлопець, народився біля Львова і бац — людина на якомусь етапі починає ці ідеї розвивати…

Людина після початкової школи йде в українськомовну гімназію, де вона вивчає рідну і світову історію, українську, польські, німецьку, латинську, грецьку та французьку мови. Український педагог змушений йому викладати не за пропонованим підручником, бо там про історію Польщі йдеться, а, знову-таки, він готує власні лекції і розказує йому про історію України. Львівський університет в західній Україні це також був майданчик не лише для здобуття освіти, а і середовище боротьби за свій університет.

Не стали «гарматним м’ясом»

У серпні 1914 року починається масова мобілізація. Частина цієї молоді, яка на той час була наверху, пішла куди — в армію. Інша частина, яку оминула мобілізація, відчувала необхідність бути корисними українській справі. Відповідно, українські політики, створивши Головну українську раду, започаткували процес створення Легіону Українських січових стрільців. Честь і хвала тогочасним політикам та ініціаторам, Галущинському, Рожанківському – творці Легіону УСС, що вони не допустили, щоб ці хлопці стали «гарматним м’ясом». Їх організували, і не кинули одразу на фронт. Бо більшість цих хлопців, насправді, були недосвідчені. Їхні таки було відправлено для вишколу.

Усуси відігравали важливу роль в утриманні фронту.

Кінець ізоляції в окопах

Я не користуюся терміном «братовбивча» війна, але, по суті, так і було (ідеться про Першу світову війну – ред.). Я швидше користуюся терміном, що довелося українцям воювати один проти одного (в складі армій Австро-Угорщини і Російської імперії). У спогадах усусів є такі фрагменти, коли їм доводилося перебувати в окопах, і інколи навіть чути та розуміти мову людей, які там спілкуються (по той бік барикад — прим. ред.). У спогадах усусів зафіксовані фрагменти, коли їм колеги угорці чи чехи кажуть: «що ви за нація, ви говорите однією мовою, а на тому боці фронту говорять тією ж самою?». Це було серйозним випробуванням для них. Ця відповідальність, щоб «більше такого не повторилося», в них потім проявиться в 1918 році, на «Великій Україні». Вони будуть в лавах Австро-Угорщини, як союзницька армія УНР звільняти українські території від більшовицької армії. Вони йтимуть по Україні і насправді будуть подивовані, що вони звільняють незалежну державу, а багато жителів «Великої України» достатньо пасивні. Вони відродять державу, але втратять її в 1920-1921 році.

В окопах Першої світової війни, можна сказати, відбулося наново знайомство одних з іншими. Бо, що б ми не говорили, ми насправді жили максимально ізольовано до 1914 року.

  • Фронт зніс цю ізоляцію — українець мав можливість спілкуватися з українцем. Це цинічно, але ці окопи Першої світової війни теж мають певні витоки соборності і шлях до неї.

Про пропаганду

Оскільки росіяни програли Першу світову війну, на мою думку, їм не вдалося зробити болючу для нас пропаганду, нищівну… Не особливо ця українська тематика була в них спаплюжена. Пізніше в їхній пропаганді було завдання спаплюжити армію УНР, Галицьку армію, перетворити їх у “буржуазних націоналістів”. Тому усуси є відомі, але їх не перекручували. Коновалець і Січові стрільці — от вони для них (СРСР — прим. ред.) були справжніми «каратєлями», особливо коли йдеться про події січня 1919 р.

На жаль, мені здається, західноукраїнські політики і політики «Великої України» почали з запізненням проговорювати питання соборності, щоб ворогам було зрозуміло, що українці є єдині. Насправді вороги розуміли, що українці ситуативно стали єдиними, але реально вони не є одним міцним кулаком.

Український політикум, що на «Великій Україні», що в західній, очікував, що Перша світова війна дасть якісь здобутки імперіям, які почали воювати між собою, так само дасть зміни історії України. Що після першої світової війни ми вийдемо як держава. Потім так само буде і з Другою світовою війною. А потім українські емігранти мріятимуть про Третю світову війну, бо, можливо, вона дасть нам можливість створити свою державу. Слава богу, що не відбулося Третьої світової війни, а «тюрма народів» розпалася без війни. Щоправда, держава сьогодні цементується в контексті сучасної українсько-російської війни.


Читайте і слухайте також: В історії України ми маємо спадок радянського підручника, його треба змінити — Наталя Старченко


Про «державу без війська»

За 30 років ми не стали добрими учнями своєї історії, але й уже аж не вкрай поганими. Бо якби ми були вкрай поганими, ми б не мали своєї держави.

Викладаючи історію в Львівській політехніці, я свого часу чув думки: «А нащо нам це (розмови про УСС, війська – ред.) треба, заспокойтеся». Після 2014 року в багатьох змінилася думка.

Я пам’ятаю, як мене батьки виховували — аби не пішов в армію. Хочеться, щоб нас виховували так, що служба в армії — це дуже престижно. І це була б ціла система державної політики. Яка є у Великій Британії, де навіть представники королівських родин мають обов’язок — служити в британській армії.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS