Безоплатна правова допомога — проти карального судочинства

Підсумки роботи центрів безоплатної правової допомоги підбиває директор Координаційного центру з питань надання безоплатної правової допомоги Андрій Вишенський.

Лариса Денисенко: Чого вдалося досягти за п’ять років функціонування закону?

Андрій Вишневський: Збудована система надання безоплатної правової допомоги. Перша черга її стосувалася надання такої допомоги у кримінальних справах. За 3,5 роки майже 200 тисяч людей, які зазнали кримінального переслідування, отримали безплатну правову допомогу, понад 1700 оправдальних вироків.

Система правосуддя не змінилася із 30-х років — вона каральна, і система безоплатної правової допомоги є промінцем для тих людей, які мали реальні шанси відсидіти за злочини, які вони не вчиняли, просто тому, що існувала система показників розкриття злочинів у міліції.

Ірина Славінська: Які зміни відбуваються, що з’являються виправдувальні вироки?

Андрій Вишневський: Жертвами системи правосуддя, як правило, можуть стати маргіналізовані верстви населення — неповнолітні, люди із психічними відхиленнями, з яких можна було вибити явку з повинною (за новим КК її вже немає) і поставити галочку навпроти показників розкриття злочинів.

Тепер цим людям забезпечується доступ до послуг адвоката, його робота оплачується державою і відбувається моніторинг того, чим закінчуються такі справи.

Лариса Денисенко: Чи можна говорити про те, що маргіналізовані люди убезпечені від зловживань у майбутньому?

Андрій Вишневський: При існуванні безоплатної правової допомоги ставлення помалу змінюється, слідчий розуміє, що є кому зреагувати на його помилки чи свідомі порушення прав підозрюваної особи.

Тут дуже важливим є ранній доступ до правової допомоги — у перші години після затримання, адже саме тоді особа є вразливою через стрес і через те, що коли неправильно побудована стратегія захисту і неправильно оформлені процесуальні дії, то на пізніших стадіях навіть найкращий адвокат може бути безсилим.

Десятиліттями Україна потерпала від такого ганебного явища як тортури. За оцінками незалежних правозахисників, наявність системи безоплатної правової допомоги є другим фактором (після зменшення кількості затримань), який вплинув на зменшення кількості випадків жорсткого, нелюдського або такого, що принижує людську гідність, поводження.

Лариса Денисенко: Які результати надання правової допомоги у адміністративних та цивільних процесах з липня минулого року?

Андрій Вишневський: Далеко не всі демократичні держави можуть дозволити собі надання допомоги у вигляді представництва у суді незахищеним верствам за державний кошт. Це швидше привілей, аніж пільга, тому що це фінансується коштом платників податків.

Прикро, коли люди, які приходять по допомогу, вважають, що їм держава винна, і вони іноді не готові докласти зусилля, щоб вирішити їх власну проблему.

Лише 20% людей, які звертаються до центрів правової допомоги по таку допомогу у цивільних справах, потребують її у суді. 80% ці проблеми вирішуються на досудовому рівні засобами медіації або правової інформації.

Ми думаємо, що пріоритетом є посилення правових можливостей людей і територіальних громад, щоб не стимулювати людей із проблемою відразу іти до суду, а щоб у них був доступ до правової інформації і бажання вирішити проблему.

Це питання віри у право і в те, що воно може бути реалізоване через конкретні інструменти.

Лариса Денисенко: Минулого року ви казали, що плануєте, аби центри працювали як «широка вітрина» надання правових послуг. Наскільки справдилися ці плани?

Андрій Вишневський: Перед тим, як відкрити двері центрів минулого року, ми усвідомили, що якщо ми будемо підходити формально, намагаючись обслужити тільки тих людей, які належать до категорій тих, хто мають право на безоплатну правову допомогу в суді, ми дуже швидко станемо прикладом ще однієї дарма створеної державної інституції.

Звідси виникла концепція «широкої вітрини», коли спочатку з’ясовують, із чим людина прийшла, а потім шукають місце, де вона зможе отримати допомогу правового і неправового характеру.

І ми зрозуміли, що не зможемо усіх зробити щасливими. Єдиний шлях — розвивати широке партнерство. За рік нам вдалось налагодити партнерство із понад 700 громадськими організаціями, які мають справу із тими самими категоріями, якими опікуємося ми.