Громадське радіо
Коментує політолог Тарас Чорновіл.
Сергій Стуканов: Зазначали, що Тимур був відомий у кримінальних колах, його вбивство може бути пов’язано з розборками. Зазвичай у таких випадках ми припускаємо наявність «руки Москви». Що ви думаєте з цього приводу?
Тарас Чорновіл: Поки важко скласти кінцеву картину. Тим більше, є поняття «оперативна картина», бо деякі нюанси можна зрозуміти, коли буде відомо, на якій відстані це відбулося від дому і коли він виїхав, це був годинниковий механізм чи управління пультом.
Лариса Денисенко: Тут виходить цікава ситуація, коли він був пасажиром на задньому сидінні, тому й постраждав найбільше саме він.
Тарас Чорновіл: Так, зрозуміло, де була закладена вибухівка і що він користувався цією машиною саме в такий спосіб. Пам’ятаєте, був замах на одного з кавказьких представників: нібито, правозахисники, вороги Путіна — на жаль, на Кавказі дуже тонка грань між певним криміналітетом і політичним фактором. На цю тему дуже багато говорив Ігор Мосійчук, це був його помічник. Там — жінка-охоронець, яка його врятувала в той момент. Тут може бути подібна ситуація, що він сидів на задньому сидінні, цілком ймовірно, що вибух був спрямований не проти жінки, а проти нього. Тобто добре знали, що він не сідає за кермо. Дружина чи ні, але людина, яка в тому числі виконує певні охоронні функції — це досить типово для Кавказу.
Коли дізнаємося, це «дистанційка» чи годинниковий механізм, автори стануть набагато більш зрозумілі. Але це більше нагадує мені не чисто кримінальні розборки і не зовсім чисто московський стиль. Це мені більше нагадує кадировські методи, де абсолютно начхати на інші можливі жертви. В годину пік в одному з найбільш насичених місць Києва підривається автомобіль. Те, що не загинули і не були серйозно поранені інші люди, це абсолютна випадковість. У такому місці, так демонстративно і показово, по-моєму, крім чеченців та ІДІЛу не працює ніхто. ІДІЛ, думаю, варто тут розглядати менше всього. У кримінальних розборках стараються робити все менш демонстративно і менш показово, бояться зайвих жертв. Росія теж пробує робити достатньо скоординовані і відпрацьовані речі, їм теж розходиться, щоб була добра демонстрація, на місці мають бути журналісти з телекамерами, з фотоапаратами. І бажано, щоб це було без додаткових жертв.
У цьому випадку це більше кадировський стиль. Я би сказав, що він безжальний, бо абсолютно наплювати на інші жертви: замах спрямований проти конкретної людини, вони не займаються масовим терором, як ІДІЛ, але коли вбивають когось, їм зовсім байдуже, чи постраждають інші люди. Поки на цьому просторі, звідки тут могли би бути присутні терористи, таким стилем відзначилися тільки кадировці. Тому поки можу тільки припускати: говорю про стиль, а не про слід. Тому що нема взагалі ніяких даних і сама постать Тимура дуже неоднозначна. Він міг стати жертвою з різних боків.
Лариса Денисенко: Це більше схоже на помсту, внутрішні розборки чи це чистий криміналітет?
Тарас Чорновіл: Коли йде боротьба за якісь впливи, це все-таки більше чисто кримінальні розборки. Як правило, вони мають інший стиль. Навіть угруповання, пов’язані з чеченськими групами тощо, все одно стараються бути обережнішими під час таких розборок. Для них, не дай Боже, вибуховою хвилею зачепить якогось полковника СБУ — вони прекрасно розуміють, як це після того почнуть розслідувати. Додаткові жертви викликають додаткове збурення. Суспільство починає вимагати від влади, від правоохоронців, а правоохоронці починають «рити землю».
Це більше нагадує помсту. Тим більше, дуже неоднозначна його участь у військових подіях у Чечні. Треба ще розбиратися, чи був він у тих групах, які підтримували Кадирова, чи не був, в якій ситуації в певний момент він прощався з Кадировим.
Мені здається, що це дуже схоже на відкладену до можливого моменту якусь кадировську помсту. Вони так роблять.
Сергій Стуканов: Зазначалося, що Тимур Махаурі затримувався в Україні і навіть отримував умовний термін за незаконне зберігання зброї. Микола Маломуж зазначав, що силові органи мали би стежити і більш пильно за ним слідкувати. Про що це свідчить стосовно стану та можливостей наших силових структур відстежувати такі речі?
Тарас Чорновіл: Розумієте, скільки є тих силових структур і скільки є людей, які були зі зброєю, були схильні до певного насильства, які, пройшовши через зону АТО (в першу чергу, перші місяці), сьогодні відчувають себе ображеними, обуреними, озлобленими і дуже часто попадаються під всякі маніпуляції. Згадаємо певні заяви, які регулярно звучать від полку Азов, погрози, які вони іноді говорять. Мені здається, там є стільки «гарячих точок», що на сьогоднішній день виставити біля кожного, кого можна в чомусь підозрювати, бригаду охоронців, практично неможливо. І з того, що я знаю, зараз, принаймні СБУ, найбільше зорієнтована на профілактику, недопущення та вираховування загроз масових терактів. Вирахувати персональний підрив дуже важко. Особливо, якщо люди приїжджають з-закордону, з тієї ж Росії, Чесні, виконують роботу і терміново виїжджають. Щось зробити і протиставити цьому фактично неможливо.
Сергій Стуканов: Стосовно того, що колишні бійці АТО, ветерани є озлобленими, чи може теоретично Москва на цьому грати, здійснивши вибух подібним чином, ліквідувати когось із ветеранів і таким чином підбурити середовище, яке й так занепокоєне?
Тарас Чорновіл: Може грати й так. Але звинуватити в цьому офіційну владу… найбільше можна сказати, що вона десь недогляділа. Але знову ж, буде питання, бо будь-яке стеження будь-хто з ветеранів сприйняв би як зневагу до себе.
Мене тривожить трошки інше. Я колись вивчав певні обставини радикалізму, бо сам був достатньо радикально налаштований. І я дуже добре розумію, наскільки такими людьми легко буває маніпулювати. Я колись вивів формулу, яка дуже багатьом не подобається, але поміняти в ній прізвища, і для всіх зникнуть всі питання. А формула зводилася приблизно до такого: в той момент, коли для тебе в нинішній Україні Порошенко, Гройсман, Парубій, Гонтарєва чи будь-хто стане більшим ворогом, ніж Путін, ти перейшов на другу сторону, при чому незворотньо.
Читайте також: На розі вулиць Басейної та Скоропадського підірвали авто (ФОТО, оновлюється)
Спочатку ти почнеш підігрувати іграм, які водяться з того боку, неумисно, не думаючи про це. А в якийсь момент ти підеш на вербовку. Стара приповідка — ворог мого ворога мій друг — не скасовувалася.
Сергій Стуканов: Вбивство Максима Шаповала, Павла Шеремета, Дениса Вороненкова — у Києві останнім часом багато вбивств. Чи покажуть силовики якісь результати в розслідуванні?
Тарас Чорновіл: Якщо корені цих вбивств йдуть з Росії, вони не зможуть нічого показати. Колись у майбутньому, коли в Росії щось кардинально зміниться, буде кардинальна зміна режиму, колись це буде. Коли їм треба буде продемонструвати свою відкритість якимось західним партнерам, вони почнуть здавати матеріали таємних архівів.
Доки не буде витоку інформації з самої Росії або внутрішньої боротьби, коли одні на почнуть здавати на інших, наші спецслужби не зможуть розкрити ці справи. Хіба в тих випадках, коли російські спецслужби використовують українців для вчинення терактів, але це достатньо рідко.
Основне завдання СБУ — це все-таки захист від масового теракту, коли абсолютно ні до чого непричетні люди можуть загинути. У випадку з нашими силовиками, особливо з розвідниками, мені здається, треба повторити тактику першої половини 14-року. Всьому керівному складу СБУ і особливо цінним, довіреним, працівникам нової команди дали доручення виїхати на засекречені інші об’єкти, де вони жили разом з сім’ями впродовж кількох місяців.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.