Чи з'являться в Україні європейські норми з розрахунку тарифів на енергоносії?

Наталка Соколенко: Сьогодні ми говоримо про законопроект, який визначатиме роботу Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. Тобто це регулятор, який визначатиме і тарифи в тому числі. Чому цей закон ніяк не вдається проголосувати не зважаючи на те, що інституції ЄС вимагають від нас його ухвалення?

Михайло Бно-Айріяр: Головна проблема в тому, що це дуже політичний закон. Він ретельно прописує процедуру обрання членів комісії, голови, їхні повноваження але цей закон повинен створити передумови, щоб регулятор був незалежним.

Наталка Соколенко: А якою ситуація є зараз? Хто входить в цю комісії і хто призначив цих людей?

Михайло Бно-Айріяр: Де-юре зараз комісія також є незалежною. Вона не підкоряється ні прем’єр-міністру, ні президенту напряму. Але вона була призначена за квотою президента і вважається, що ці призначення незалежними бути не могли. Фінансування комісії йде напряму через бюджет.

В новому законі це змінюється і фінансувати регулятора будуть самі учасники ринку. Регулятор матиме свій власний бюджет.

Євген Павлюковський: А на яких засадах це здійснюватиметься?

Михайло Бно-Айріяр: В 13 статті закону прописано базовий алгоритм. Кожна компанія відповідно до чистого доходу буде сплачувати певний відсоток у цільовий фонд, яким розпоряджатиметься сама комісія. Я думаю, що це буде одна з основ незалежності регулятора.

Наталка Соколенко: А як на захід від українського кордону формуються подібні органи?

Наталя Кацер-Бучковська: Рада більше ніж півроку намагається прийняти цей законопроект. В Штатах, в Канаді є регулятори на ринку енергетики з повною політичною і економічною автономією.

Є різні моделі. Регулятор може призначатися конкурсною комісією, як у Штатах або ж однією з гілок влади, як у Великобританії. Однією моделі немає. Нашою метою було створення моделі, яка б дозволила створити політично збалансовану комісію.

Не менш важливим є фінансування комісії. В західних країнах діяльність регулятора фінансується за рахунок внесків учасників ринку. Також ми встановлюємо фахові вимоги до комісіонерів, людей, які матимуть можливість регулювати найбільший сектор економіки, обсяг якого становить від 300 до 400 мільярдів гривень.

Євген Павлюковський: У зв’язку з чим законопроект не був прийнятий 14 липня?

Наталя Кацер-Бучковська: Це політичні причини. Всередині самого парламенту є групи, не зацікавлені в прийняті закону про незалежного регулятора і в перезавантаженні комісії.

Наталка Соколенко: Того разу депутати неформальної «групи Кононенка» голосували проти. Що відомо зараз? Чи змінилися їхні настрої?

Наталя Кацер-Бучковська: Ми дуже розраховуємо на фракцію Блоку Петра Порошенка. Цей законопроект спершу був урядовим, подавався ще кабінетом міністрів Арсенія Яценюка. Франція Народний Фронт повністю його підтримує. На засіданні комітету пан Кононенко голосував за, тому у нас є сподівання, що він буде послідовим. Також ми сподіваємося на підтримку фракції Самопоміч.

Наталка Соколенко: Як конкретно вплине прийняття цього законопроекту на українські домогосподарства?

Михайло Бно-Айріяр: Цей законопроект є унікальним. Баталії парламентарів точилися довкола питання комісії, яка обиратиме найкращих, питання ротації, а також питання зарплати. Тобто найбільше билися за тих, хто обиратиме кандидатів.

Регулятор – це не панацея на 100%. Все одно вплив президента і уряду буде здійснюватися. Тому після прийняття закону потрібно підготувати методологічну базу по роботі комісії.

Не треба очікувати, що через два місяці вже буде ефект. У громадянина буде більше підстав розраховувати на більш якісні послуги і кращу ціну на ринку палива. Це питання часу. Я думаю що за два-три роки трансформації почнуться.