Водохреще: традиції й цілюща сила води — розповідає етнологиня

Коли зʼявилось Водохреще

Українці почали святкувати Водохреще після хрещення Русі. Після того, як християнство прийшло на наші українські терени, хоча це й не відбулось одразу. Традиції часом нашаровувались на інші культи та вірування, які були на місцях, розповідає кандидатка історичних наук Анна Ніколаєва.

Уже в руському літописі XII століття зустрічають згадки про Водохреще, каже вона. Протягом віків традиції теж форматувалися, робилися іншими. Це третє свято, яке фактично закриває різдвяно-новорічний цикл свят. Воно є останнім.

Читайте також: Як Різдво стає часом для звʼязку з предками — пояснює Дарʼя Анцибор

Про традиції

На історичній Галичині досі вечір перед Водохрещем — це другий Святвечір, говорить експертка. У більшості регіонів України — це третій Святвечір (перший святкують 24 грудня, другий святкують 31 грудня). У центральних та східних регіонах називають його «голодною кутею», бо вже немає такої пишності страв як на Різдво. Водночас це привід зібратись родиною за одним столом.

Крім пірнання та ритуального очищення, люди йдуть до ріки, йдуть на службу, запалюють свічки й також можуть вмиватися або набирати цю воду. Вода, за народними уявленнями, має цілющі властивості. У будь-якій культурі вода — це найбільший очисник, і українці не є виключенням, пояснює експертка. Тому ми очищуємо себе за допомогою цієї води, яку освячує священник на ріці, або ж це може бути будь-яка інша водойма, яка є в цьому населеному пункті. Цю воду використовують для багатьох ритуалів.

Дівчата в цей день також ворожать на свою долю, каже Анна Ніколаєва. Молодіжні гуляння теж є особливістю української культури, але з часом вони трансформуються. Пірнання у воді стало інстаграмним, хоча це наша традиція, яка була не такою масовою раніше.

Читайте також: Немає гарантії, що ви випірнете: лікарка-інфекціоністка про занурення у проруб на Водохреще

Вірування на свято

Наші пращури вірили, що колядникам та учасникам вертепу треба було очиститися, розповідає етнологиня. Вони пірнали в ополонку або ж омивалися, щоб змити з себе нашарування оцієї нечисті, роль яких вони виконували.Крім того, саме в різдвяно-новорічні свята межа між світом мертвим і світом живим тоншає. Вважається, що мертві можуть до нас приходити на вечерю, тому наші пращури ставили одну додаткову пусту тарілку. Хтось залишав кутю на столі для комунікації з померлими. Бойки та галичани йшли на кладовище, щоб пом’янути в ці дні своїх предків.

«Вони вірили, що можуть очистити, запечатати та закрити ось цей такий портал своєрідний, який нібито відкрився в цей період. Померлі вже не прийдуть до них. Це таке ритуальне очищення», — говорить Анна Ніколаєва.

Також українці освяченою водою окроплюють кожен куток своєї хати та наливають її у свій колодязь, щоб очистити все.

«Українці вірили, що йорданська вода має цілющі властивості. Мовляв, цілюща вода може вилікувати шкірні захворювання, може зробити людину сильною, міцнішою, а дівчат ще красивішими. Попри страх холоду, дівчата вмивали своє личко, щоб бути ще красивішими. Хлопці занурювалися і пірнали, щоб показати свою силу та міць», — розповідає етнологиня.

Слухайте також: Що таке дідух, і чому він знову актуальний в Україні

Довідково

Нагадаємо, Православна Церква України (ПЦУ) вирішила відзначати Різдво у грудні за новоюліанським календарем. Рішення про перехід на новий календар із 1 вересня ухвалили 24 травня під час засідання архієрейського собору в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври.

Також змістяться дати інших свят, зокрема Водохреще (6 січня), Покрова (1 жовтня), Миколая (6 грудня). Однак це не стосуватиметься Великодня та Трійці.

27 липня Православна церква України офіційно затвердила перехід на Новоюліанський календар із 1 вересня 2023 року під час Помісного Собору. Раніше про перехід на новий календар заявляла Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Наприкінці липня президент Володимир Зеленський підписав закон, який затвердив перенесення дат святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України.

Документ затвердив такі дати свят: 25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня); 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня); 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).

Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі