Держава наразі розглядає три сценарії деокупації Донбасу, - Юрій Гримчак
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб про можливі наслідки переформатування АТО в Операцію об’єднаних сил
У студії Громадського радіо — заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрій Гримчак.
Анастасія Багаліка: Я часто чула думку, що переформатування АТО в Операцію об’єднаних сил — це централізація влади в зоні військових дій на Донбасі. Є думка, що така централізація виправдана, коли мова йде про силовий варіант повернення. Що ви думаєте про це?
Юрій Гримчак: Неодноразово питали, як будуть функціонувати військово-цивільні адміністрації. Вони діють за окремим законом, який сьогодні жодним чином не є протиставленням до закону про деокупацію.
Що стосується військової операції, то розглядається три сценарії, які можуть бути на території ОРДЛО. Перший сценарій — це чисто військова операція. Попри всі зовнішні умови віддається команда. Минулого року керівник Генерального штабу пан Муженко в одному зі своїх інтерв’ю сказав, що армія України готова протягом двох тижнів повністю звільнити територію ОРДЛО. Єдине, на що ми не можемо відповісти сьогодні у своїх планах, це те, якими силами і засобами назустріч нашій армії вдарить РФ. Тому це найменш вірогідний сценарій розвитку подій.
Інші два плани хорватські. У Хорватії були Сербська Країна і Східна Славонія. Сербська Країна була звільнена військовим шляхом — шляхом операції хорватської армії, але сербська армія залишилася в казармах і не пішла назустріч хорватській армії. Милошевича на той момент поставили в такі умови, що він дав гарантії, що його армія не буде втручатися у військовий конфлікт. Інший варіант, який був застосований у Східній Славонії, ми сьогодні розглядаємо як основний. Це введення миротворчої місії, якій передує вивід іноземних військ (там немає інших іноземних військ, окрім російських), вивід російських найманців. Також має відбутися роззброєння бойовиків, створення міжнародної перехідної адміністрації для передачі цих територій під контроль України.
Анастасія Багаліка: Що зміниться для цивільних людей в зоні АТО та за її межами з переформатуванням АТО в Операцію об’єднаних сил?
Юрій Гримчак: Я думаю, що для цивільного населення нічого особливо не зміниться, особливо найближчим часом. Зміни будуть відбуватися тоді, коли рішенням Штабу об’єднаних операцій будуть вноситися конкретні обмеження на конкретних територіях, про які буде повідомлено завчасно. Умовно кажучи, в якомусь районі для військових потреб треба, щоб не було зайвих. Військовий штаб прийме таке рішення, і так буде. Генерал Наев сказав, що ми зробимо все, що в нашій владі, щоб спростити перехід лінії зіткнення (або лінії розмежування) для цивільного населення. Ідеться також про боротьбу з корупцією, боротьбу з контрабандою і подібне. Великою мірою нічого не зміниться, хоча треба розуміти, що у військових сьогодні більше прав. Якщо ви бували в цих краях, то там на більшій частині блокпостів стояла Національна гвардія, а тепер можуть бути блокпости армії. Вони будуть мати права зупиняти, перевіряти машини тощо.
Раніше головною командною структурою був Антитерористичний центр СБУ, сьогодні — Штаб об’єднаних сил. В об’єднаний штаб і об’єднані сили входять військові, Національна гвардія, СБУ, Національна поліція, тобто всі озброєні підрозділи, які забезпечують виконання Операції об’єднаних сил.
Анастасія Багаліка: Тобто це простіше керування тим, що відбувається?
Юрій Гримчак: Коли приймався цей закон, голова СБУ сказав, що за всієї поваги до генералів, офіцерів вони навчені іншому: не проведенню бойових операцій об’єднаннями Збройних сил, а контррозвідці, боротьбі з тероризмом тощо, тому це викликає деякі затримання в прийнятті якихось рішень, тому на сьогоднішній день найголовніше, що Збройні сили отримали більше повноважень, і це більш відповідає нормальному розумінню, тобто на першій лінії Збройні сили, на другій і третій лінії Національна гвардія, Служба безпеки і Національна поліція забезпечують порядок в прифронтовій зоні (або зоні безпеки).
Андрій Куликов: Я читаю заголовок до одного з ваших ефірів кілька днів тому. Написано: «Політик Юрій Гримчак: «Влада на лінії розмежування переходить до військових». Це політична заява чи інформація заступника міністра тимчасово окупованих територій?
Юрій Гримчак: Згідно з чинним законодавством прем’єр-міністр, віце-прем’єри, міністри та їхні заступники є політичними фігурами, тому моя діяльність, зокрема, і політична.
Андрій Куликов: Я мав на увазі, наскільки політично важливо те, що військові перебирають владу, наскільки це технологічний процес?
Юрій Гримчак: Це і технологічно правильно, і політично правильно. Те, що спрощує керування військами і робить операції більш ефективними, класно і з політичної, і з організаційної точки зору.
Андрій Куликов: Перша лінія — військові, друга — Національна гвардія, третя — поліція і так далі. На якій лінії МінТОТ?
Юрій Гримчак: Ми фактично від першої до останньої. Ми не входимо в штаб, тому що ми є цивільною організацією. Ми міністерство миру, а не війни, тому ми розробляємо стратегії просування миру на ці території, реінтеграції людей, можливості їхньої інтеграції в тих містах, де сьогодні осіли ВПО.
Андрій Куликов: Термін «реінтеграція» у мене іноді викликає сумнів, коли я читаю ремствування багатьох, що Донбас не був інтегрований до України. Якщо він не був інтегрований, то звідки ж береться реінтеграція?
Юрій Гримчак: Усе, що відбулося на території ОРДЛО, великою мірою є виною держави, тому що люди, які проживали на цих територіях, мають право на те, що їхні права будуть захищені всіма державними інституціями, які є в країні. На жаль, на той момент Україна була слабкою, чим скористався сусід. Але з точки зору нормальної людини це пояснення, яке ніяким чином не виправдовує її біди. Чи є винні люди на тих територіях? Це люди, які пішли на співпрацю з окупаційною адміністрацією або самі її фактично створювали.
У Донецьку є площа Леніна. Ми її ще не перейменували, тому я думаю, що вона залишається з такою назвою. Це центральна площа. Я колись був опозиціонером в Донецькій області і знаю, скільки вміщує ця площа. Умовно кажучи, 12 тисяч людей. Якщо на площу виходили 2, 3 тисячі, 5 чи навіть всі 12 тисяч, чи значить це, що ці люди висловлювали думку всього Донецька, в якому проживає мільйон населення?
Коли ми кажемо «реінтеграція», то маємо на увазі повернення людей, які проживають на окупованих територіях в економічний, фінансовий, політичний, культурний світ України. Це ми бачимо своїм завданням.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.