Для чого потрібен перепис і чому це не лише про чисельність населення: коментує соціолог Євген Головаха

Гість студії — Євген Головаха, соціолог, доктор філософських наук, професор, заступник директора з наукових питань Інституту соціології НАН України.

Василь Шандро: Історія із проведенням перепису набула нових обертів перед вихідними, коли оприлюднили нову цифру про кількість українців, які за даними Кабінету міністрів зараз живуть в Україні — 37 мільйонів 289 тисяч. Додала до обговорення цієї теми Ваша присутність на програмі Савіка Шустера, полеміка з паном Дубiлетом, міністром Кабміну та ініціатором «електронного перепису».

Євген Головаха: Було кілька аргументів з боку міністра, з того приводу, що не треба проводити перепис. Те, що ООН рекомендує проводити раз у 10 років — не береться до уваги, добре. Але ж майже у всіх країнах проводиться — що ж це таке?

Переважно досі застосовується класична методологія проведення, хоча останні переписи населення почали використовувати комбіновані методи. У Європі 21 країна з 40 проводять за класичною методологією. США тільки зараз, у переписі з січня 2020 року до травня, вперше дозволили використати всі три методи — не тільки класичний перепис, але й інтернет, телефон і пошту, тобто комбінований метод. Якщо всі проводять, а ми ні, то це означає що ми найбільш просунуті у світі, більш ніж США і Канада? Якщо ми не проведемо перепис ще раз, це буде свідчити про дуже велику відсталість України від світових вимог.

Василь Шандро: Поясніть, що таке перепис населення? Частина людей сприймає це як підрахунок населення.

Євген Головаха: У цьому і проблема. Так, як розуміє, на жаль пан міністр — він виявив чисельність населення. Перепис — це встановлення, це певна статистична процедура, яка проводиться визначеними методами для з’ясування чисельності й складу населення в певній державі. Нам треба знати не тільки, скільки нас, — це не так складно. Коли мене питають, чи адекватна цифра в 37 мільйонів, я відповідаю, що в Україні є три типи населення. Є юридичне населення — усі, хто формально зареєстровані на певних територіях. Є наявне населення — ті, хто зараз перебувають на цій території. Є постійне населення. Наприклад, ви вирішили поїхати працювати в Польщу — і вас в перепису будуть враховувати, але віднесуть не до наявного, а до постійного населення.

Що вони з’ясовують із реєстрами? Юридичне населення, постійне чи наявне? Вони не розуміють того, що є базою для початку розмов про перепис. Ніхто не продемонстрував наукову експертизу проведеної методики — ні наш Інститут соціології НАН України, ні якийсь інший.

Тому я не впевнений у цих методиках. Треба знати не тільки кількість, а взаємопов’язану картину населення, склад. Тоді на будь-якому рівні, з будь-якою глибиною зможете отримувати таблиці — люди в такому то регіоні, такої то статі, такої зайнятості, з таким доходом і так далі. Якщо ми маємо статистичну картину — ми тоді озброєні для керівництва. Тобто перепис — це про якість населення і про склад.

Перше, що має хвилювати людей — це витрати на перепис. Є різні методи скорочення видатків, це можна було зробити за мільярд, навіть менше. Є інша проблема — ми фактично залишились без знання того, хто ми, й не знаємо скільки нас в містах, районах, областях, який склад, на що спиратися. Перепис — це склад сім’ї, зайнятість, джерела доходу, рідна мова, національність. Це те, що ми маємо знати, щоб проводити культурну й економічну політику.

Василь Шандро: Навіщо взагалі все це? Як потім використати ці дані? Навіщо це Міністерству соціальної політики чи будь-якому іншому?

Євген Головаха: Якщо ви будете знати фактичний склад сім’ї, ви можете вже будувати прогнози на те, скільки дітей народиться. Національний і мовний склад населення — де ви ще візьмете ці дані? Джерела доходу — вам треба знати, звідки у людей взагалі доходи. Перепис давно не проводився у Сомалі, це бідна країна. Але якщо ми хочемо бути на рівні цивілізованих держав — треба проводити.

Василь Шандро: Для чого взагалі «ділити людей» ?

Євген Головаха: Від того, що ми не будемо знати, скільки людей якої національності, проблема нікуди не піде. Є закон України про всеукраїнський перепис населення, який ніхто не скасовував. Там написано, що перепис треба проводити регулярно і періодично. Відмовитись — це порушити закон. Поставте це питання на голосування, покажіть всьому світу, що вам не потрібен перепис, що ви не хочете. Раз вам президент сказав, що ви всі однакові, у вас не має рідної мови, сімейного стану — тільки вік, стать і регіон, де ви живете. Люди цікаві передусім один одному тим, що вони різні, але це потрібно робити коректно.

Нагадаємо, народна депутатка Єлизавета Богуцька написала 31 січня пост у Facebook, де прокоментувала дискусію між міністром Кабінету міністрів Дмитром Дубілетом і Євгеном Головахою у студії «Свободи слова Савіка Шустера». Зокрема, соціолог опонував міністру, заявляючи про необхідність проведення повноцінного перепису населення.

Ліза Богуцька написала допис, використовуючи некоректні висловлювання щодо Євгена Головахи. Зокрема, вона натякала на нібито поважний вік професора. Згодом депутатка вибачилась.