Електрострум та праски частіше застосовують для розкриття адмінправопорушень, а не вбивств, – Юрій Бєлоусов

У студії Громадського радіо про це розповів виконавчий директор Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов.

У звіті Експертного центру з прав людини зазначено, що до медичних закладів із заявами про катування зі сторони правоохоронців звернулись 2,5 тис. осіб. Дослідження провели спільно з представниками Нацполіції та офісу омбудсмена.

Лариса Денисенко:  Розкажіть, будь ласка, детальніше про звіт.

Юрій Бєлоусов: Він про буденну практику діяльності правоохоронців. Не заважаючи на багато позитивних змін по реформуванню поліції, у блоці, який пов’язаний із розслідуванням кримінальних правопорушень, змін фактично не відбулося. Система розслідування базується на необхідності отримання зізнання особи у вчиненні злочину. Правоохоронна система, на жаль, досі пронизана насильством.

Ми проаналізували усі судові рішення з 2012 по 2017 роки по катуваннях та по перевищенню влади, аналізували те, що знайшов наш суд.

Досі на допитах застосовують праски, електрострум.

Найчастіше катування застосовуються для розкриття крадіжок, адмінправопорушень, тобто дрібних злочинів.

Лариса Денисенко: Зізнання продовжують використовувати як єдиний можливий варіант, аби передати справу до суду. Чому декларативні заяви розходяться зі справами? Чому суди продовжують приймати зізнання, як доказову базу?

Юрій Бєлоусов: Ця практика пов’язана не лише з діяльністю поліції, цього часто вимагають і самі прокурори. Це системна проблема усіх пострадянських країн. Система кримінального розслідування йде від людини до доказів, а не від доказів до людини. Особливо це стосується розкриття справи по гарячих слідах і таким способом здебільшого розкриваються саме нетяжкі злочини.

Суди сприймають катування не як резонанс, а як нетяжкий злочин.

Як покарання – правоохоронців найчастіше просто звільняють. Навіть якщо засуджують, то в середньому на 3-4 роки.

Любомир Ференс: Кількість катувань різниться залежно від регіону?

Юрій Бєлоусов: Ми використовували дані медичних закладів по усій Україні щодо кількості осіб, які звернувшись за медичною допомогою сказали, що їх побили правоохоронці. За нашими даними на перших місцях Харківська область, Херсонська, Полтавська. Але це може свідчити і про те, що у цих областях лікарі належним чином фіксують звернення. Наприклад, Одещина на одному з останніх місць, але я маю сумніви, що в Одеській області так добре працюють правоохоронці. Ймовірніше, що лікарі просто не фіксують ці повідомлення, як повідомлення про побиття правоохоронцями. У 2017 році до суду направили аж 9 проваджень по катуваннях. Доти було 6-7 на рік з усієї України.

Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.