Фінансування і організаційний розвиток — основні потреби громсектору на сході. Дослідження

Протягом липня-серпня команда ініціативи провела перемовини зі 125 активістами Донбасу та зробила аналіз потреб 80 громадських організацій у 17 містах Донецької та Луганської областей. 

Ірина Славінська: Дослідження буде презентоване в середу. Це не соціологічне дослідження, ви опитували 80 громадських організацій у 17 містах. Що ви досліджували і кого розпитували?

Світлана Колодій: GoEast — це ініціатива громадської організації Global Office. Коли ми вирішили розробити програму для сходу України, пішли за принципом дизайн-мислення і спочатку вирішили зібрати інформацію для того, щоб розробити програму, яка буде актуальною та ефективною.

Протягом липня і серпня ми з командою об’їхали 17 міст Донецької та Луганської області, опитали близько 80 організацій (як громадські організації, так і ініціативні групи, ще не створені формально). Нашим основним завданням було виявити, що наразі є актуальним. Ми знаємо, що зараз на сході України діє дуже багато ініціатив та програм. І нам було важливо дізнатися, що саме є актуальним для громадських організацій.

Ірина Славінська: Як ви обрали організації для дослідження?

Світлана Колодій: Спочатку ми обирали організації з відкритих джерел. У нас було припущення, якщо про організацію знають в її місті, то це має певну тенденцію до того, що її діяльність є помітною і може бути ефективною. Тому в травні і червні ми збирали інформацію для подорожей та планували їх. Часто ми приїздили в якесь місто, наприклад, в Краматорськ, зустрічалися з п’ятьма організаціями і нам рекомендували ще п’ять. Тобто ми керувалися як відкритими джерелами, так і тим, що нам радили місцеві активісти.

Ми зрозуміли, що за три роки громадська спільнота змінилася, стало більше активних громадських організацій, які поступово переходять від гуманітарної підтримки до більш сталих проектів, але це ще не організації, які мають стратегію розвитку або розуміють, яким чином їм стало розвиватися. Вони наразі переходять від проектного підходу, коли отримують фінансування на певний напрямок діяльності, до того, що вже мають запит на розробку стратегії, розуміння того, чим вони хочуть займатися, який у них власний ресурс. І вони хочуть бути більш незалежними від грантових організацій і навіть наразі говорять про соціальне підприємництво як один з елементів фінансування організації.

Євген Павлюковський: Тобто потреби цих організацій, в першу чергу, не лише фінансування, а й бачення інституційного розвитку, стратегії?

Світлана Колодій: Якщо кажемо повністю про фінанси (а ми намагалися трошки згрупувати їхні потреби), то 45% з опитаних організацій кажуть про фінанси. Але тут і фандрейзинг, написання грантових заявок, так і більш сталі форми в разі соціального підприємництва. На другому місці (36%) — це організаційний розвиток: створення стратегії, управління проектами, індивідуальна робота, коли вони зможуть навчитися, як саме в їхній організації можна використовувати навички проектного менеджменту.

Ірина Славінська: А гроші на якому місці?

Світлана Колодій: За останній рік риторика змінилася. Якщо в 2015-16 році було лише «звідки нам взяти гроші?», то зараз вже було проведено багато тренінгів, вони розуміють, де шукати гроші. Вони знають, що їм потрібні кошти для фінансування організації, але це вже пошук варіантів. Мені здається, це дуже важливо.

Ірина Славінська: Якщо узагальнити організації, з якими ви спілкувалися, чи можна побачити якісь цікаві закономірності та збіги щодо того, чим вони займаються?

Світлана Колодій: Насправді, стало відкриттям, що організації частіше за все мають декілька векторів. За нашим опитуванням 70% — це організації так званого широкого профілю, коли вони займаються інколи взаємовиключними цільовими аудиторіями. Зазвичай, це організації, які надають великий спектр різних послуг. Четверта частина з опитаних організацій (близько 20) є так званими «вільними просторами», тобто фізичні майданчик, які діють у містах і є місцем, де збираються активісти.

На третьому місті за напрямками та сферою роботи неформальна освіта. І тут вже широкий спектр: вони можуть робити тренінги з гендерної рівності, розповідати по сучасну історію України та вивчати українську мову. Спектр дуже великий, інколи носить хаотичний характер, але це більше націлене на освіту та різноманітне проводження часу.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.