Хлопчика розстріляли за велосипед, але він вижив: вийшла книжка на основі родинних історій
Він не хотів віддавати велосипед, бо тільки позичив його показатися і мав повернути, розповідає письменниця, авторка книги «Третя кабінка – Лос-Анджелес»
Гостя ефіру – письменниця Олена Захарченко.
Олена Захарченко: Одного разу я сходила в архів СБУ почитати справу брата моєї бабці. Прочитавши її, я була дуже вражена. Справа про вбивство, де 7 людей засуджуються за вбивство абстрактного комуніста з міста. Вони всі самі зізнаються, написано, що мій дядько ще повісив йому на шию відро з картоплею. Оскільки я нічого про нього не знала, я була трошечки здивована. Потім був другий том про реабілітацію, де КДБ розслідує цю справу у 60-х роках за клопотанням одного з шести людей (мій дядько помер в тюрмі). Вони розслідують цю справу. За адресою, де жив померлий, така людина не проживала, в установі, де він працював, така людина не працювала, вся справа була сфабрикована.
Я тоді якраз приходила на Громадське радіо, мене запитали, чи напишу я про це. Я подумала, що так, і почала писати книжку. На одній цій історії важко зробити сюжет, в сюжет вплелися багато інших родинних історій.
Читайте також: Як і чому радянська державна безпека знищувала ветеранів війни?
Книжка не вийшла повністю документальна, це не історія моєї родини, але вона написана на основі реальних історій, які сталися з моїми родичами.
Я дуже хотіла написати книжку про свою родину. Я люблю розказувати історії родини, вони дуже цікаві, ставалося дуже багато таких речей, що мені люди не вірять, що таке було. Перші «совіти» приходять в містечко. Ще один брат моєї бабці катається на велосипеді з хлопцями. Їх зупиняють і кажуть, що велосипеди забирають. Він не віддає, бо це позичений велосипед, тоді солдат знімає зброю, чергу через груди, забрав велосипед і поїхав. Після того він вижив, видужав і прожив довге життя.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.