Голодомор як колективна травма українців: як її відчувають молодші покоління?

Як факти про Голодомор вплинули на суспільство?

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Андрій Маслюк

Голодомор як колективна травма українців: як її відчувають молодші покоління?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-hh-21-11-25_masliuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-hh-21-11-25_masliuk.mp3
Голодомор як колективна травма українців: як її відчувають молодші покоління?
0:00
/
0:00

Розмова з доктором психологічних наук Андрієм Маслюком.

Андрій Маслюк: У сім’ях, де пам’ять про Голодомор передавалася, онуки при описі свого добробуту, говорили що живуть краще, мають більше можливостей самореалізації. На відміну від родин, де втрачалися родинні зв’язки, трагічні сторінки історії замовчувалися, приховувалися. Крім Голодомору у нашій історії було багато подій, що травмували. На побутовому рівні досі у турботі про дітей у батьків на першому місці питання про задоволення базових потреб: чи не голодні й не замерзли. Досі у нашій країні люди створюють запаси харчів. Це очевидні наслідки. На психологічному рівні вони також є і продовжують діяти.


Читайте також: «Чому вони не захищалися?»: питання дітей про Голодомор та як на них відповідати


Якщо говорити про український народ — це колективна психотравма. Кожен з нас є частиною народу. Все те, що відбувалося з однією людиною, не могло не відбитися на психіці народу в цілому. Психолог Олександр Кульчицький говорив, що на психіку українського народу вливають, серед інших, історичні чинники. Вони формують дві основні когорти людей:

  • які пристосовуються до різних ситуацій, їх більшість,
  • які гинули у першу чергу.

В українців через бурхливі історичні події сформувався комплекс меншовартості. Голодомор, як велика психотравма, має руйнівні наслідки. Про це треба говорити, треба працювати зі сформованим раніше «комплексом жертви». З часом сила дії травми зменшується. Зараз маємо четверте покоління тих, хто пережив Голодомор. Для перших поколінь — хліб, це щось сакральне, для четвертого — це харчовий продукт. Цінності вже інші. З одного боку це добре, бо травма лікується часом, з іншого боку, якщо ми нічого у цьому напрямку не робитимемо, комплекси нікуди не зникнуть.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису