Книжковий Арсенал матиме центральну тему «Сміх. Страх. Сила»

Про фокус-тему говоримо з кураторкою Тетяною Терен

Ведучі

Лариса Денисенко,

Ірина Славінська

Гостi

Тетяна Терен

Книжковий Арсенал матиме центральну тему «Сміх. Страх. Сила»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/05/hr_hh_2017-05-04_teren_0.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/05/hr_hh_2017-05-04_teren_0.mp3
Книжковий Арсенал матиме центральну тему «Сміх. Страх. Сила»
0:00
/
0:00

Гостя ефіру — куратора фокусної теми Книжкового Арсеналу «Сміх. Страх. Сила» Тетяна Терен. Програму фестивалю можна знайти тут.

Ірина Славінська: Що це за комбінація? Про що ця фокусна тема?

Тетяна Терен: Особисто мені тут найбільше смакує слово «сила». Дуже хотілося б говорити про цю силу сміху та його позитивну роль у різні кризові періоди, адже, якщо ми звернемося до «Енеїди» Котляревського, яка стала поштовхом до цією теми, ми знаємо, що сміх допомагає героям цієї поеми та нам долати різні неприємності і навіть досягати перемог. Сьогодні Україна переживає непрості часи. Світ проходить через період великих криз. Нам би дуже хотілося поговорити про роль сміху сьогодні, чи вона змінилася, чи продовжує він виконувати свої функції. Комбінація «Сміх. Страх. Сила» показує, що це певні антиподи.

Ірина Славінська: Мене інтригує складова страху у цій назві.

Тетяна Терен: Я думаю, що навіть у ваших ефірах звучала тема про те, чи можна сміятися під час війни, чи можна сміятися у важкі часи, коли можна сміятися.

Звісно, ми б хотіли щоб ці запитання, які є дійсно актуальними сьогодні, прозвучали на наших заходах. Звідси з’являється це слово «страх». Ми хочемо говорити і про позитиви сміху, і про небезпечні його прояви, які можуть бути.

Перша дискусія, з якої ми розпочнемо цю фокус-тему, відбудеться 17 травня, в середу. Вона буде називатися «Сміх у часи кризи». Ми запросили відомих філософів, письменників, літературознавців поговорити про роль сміху і в культурі, і в політиці, і в різних проявах нашого життя і життя інших країн.

Будуть запрошені такі відомі спікери: Ростислав Семків, Тарас Лютий, Тетяна Огаркова, Сергій Грабовський.

Того ж дня ми чекаємо на дуже важливу прем’єру — це проект «Безкінечна подорож, або Енеїда» від Юрія Андруховича і агенції «АртПоле». Там будуть елементи лекції, читання текстів, бенкету та пригощання.

Буде презентація оновленої версії «Енеїди» харківського театру «Арабески». Проект був поставлений 97-го року. Він побував у багатьох країнах світу. На наше прохання через 20 років «Арабески» відновлять проект.

Ми також будемо говорити про роль сміху в українській політиці. Це захід, який модерує Андрій Куликов. Будемо говорити про сміх в українському інтернеті та медіа. Цей проект на Арсеналі реалізує телеведучий Майкл Щур. Перекладач, режисер дубляжу Олекса Негребецький буде говорити про історію закадрового сміху. Буде також лекційна частина.

Цього року, як і в попередні роки, є кілька кураторських проектів, які реалізуються на Книжковому Арсеналі. Ірина Славінська робить свій проект, присвячений іншим і нашому віддзеркаленню в дзеркалах інших. Євгеній Стасіневич буде організовувати лекторій «Читати/говорити». Ми маємо музичну програму від Алли Загайкевич. Анастасія Євдокимова традиційно відповідає за перформативну і поетичну сцени.

Також у нас є візуальна програма. Будуть виставки, присвячені німецькій і французькій карикатурі, виставка робіт Базилевича та страшенно цікавий проект, пов’язаний з журналом «Перець».

Ірина Славінська: Що нового про «Енеїду» можна дізнатися?

Тетяна Терен: Мені було дуже важливо, щоб в день відкриття ми змогли реалізувати якийсь проект, який покаже перегук, зв’язки між «Енеїдою» і сучасною українською літературою, тому ми почали перемовини з Юрієм Андруховичем.

«Безкінечна подорож, або Енеїда» — це спроба поговорити про ці зв’язки і вплив тексту, який з’явився наприкінці XVIII століття, на літературу нашого часу.

Також ми попросили Ростислава Семківа підготувати лекцію. Ми хочемо показати, з чого починається сміхова традиція. До «Енеїди» були інші твори. Сміхову традицію можна знайти і у Сковороди. З «Енеїди» починається насамперед українська розмовна мова в українській літературі. Це дуже важливий аспект.

Нам цього разу важливо проговорювати ідеї, які були не до кінця прочитані в «Енеїді». Слово «сила», яке є в нашій назві, показує важливу роль сміху, яка допомагає Енею вистояти і побудувати нову державу.

Лариса Денисенко: Для 1 — 4 класу змінили програму в читанні, але саме в 11 — 12 років починається осмислене читання. Дуже шкода, що воно починається з того, що дитина змушена читати про скорботи.

Тетяна Терен: Я думаю, що це дуже правильне питання. Я впевнена, що воно звучатиме під час дитячої програми, яку вкотре курує Юлія Козловець. Цього року вона називається «Прочитанні і про читання».

Дуже важливо добирати тексти, які можуть показувати життєствердну функцію сміху. Я думаю, що сьогодні дитяча література в Україні надзвичайно розвивається. У нас є, з чого обирати. Усе залежить від громадськості. Я впевнена, що вдасться змінити сегмент підліткової літератури.

Ірина Славінська: Про які явища, поняття не сміються в українській традиції?

Тетяна Терен: Для мене лишається відкритим це питання. Від більшості людей, яких ми запрошували, можна було почути, що сміятися під час війни не можна, але якраз про це хочеться говорити. Можливо, за цим є внутрішні бар’єри.

Ірина Славінська: Які сюжети, окрім війни, погано піддавалися осміюванню? Політика?

Тетяна Терен: Політика показує зміни у функціях сміху і гумору сьогодні. Українські політики часто використовують сміх, щоб зацікавити свій електорат. Всі ці гарбузи, картоплі і вила раптом роблять певного політика популярним. Ми б хотіли поговорити про цю проблему.

Ірина Славінська: Чи існує особливий український гумор?

Тетяна Терен: Я думаю, що існує. На цю тему є багато досліджень. Якщо говорити про літературний аспект, то є дуже цікава думка про різницю між українським і російським гумором. Це можна побачити на прикладі «Енеїди» та текстів Гоголя, який починає в рамках української сміхової традиції, а потім переходить на російський імперський сміх. Українському сміху властива вітальність і життєствердність. Завжди звучить відчуття перемоги і надії. Це сміх, який допомагає рухатися вперед.

Повний варіант розмови слухайте в доданому звуковому файлі.