Коли США застосують санкції, компанії тричі подумають, чи брати участь у будівництві газогону, - Огризко

У студії Громадського радіо – екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Дмитро Тузов: Що потрібно зробити, щоб те, що називають євроатлантичною спільною, не зазнало розколу? Мене напружив момент, коли, коментуючи переговори з Меркель, Пєсков, спікер Володимира Путіна, сказав, що існує кілька моментів відбиття американської атаки на газогін. Таким чином нібито було поставлено по один бік барикади Росію і Німеччину, а США з іншого боку.

Володимир Огризко: Це віковічна мрія Москви посіяти розкол, розбрат між Європою та Америкою, потім зіграти на цьому у свою зрозумілу і традиційну гру «розділяй і володарюй».

Дмитро Тузов: Їм це зараз вдається?

Володимир Огризко: Я думаю, що вірити Пєскову можна лише в тому випадку, якби він представляв не президента Путіна, а нормального європейського лідера. Оскільки в даному випадку ми говоримо про «говорящую голову товарища Путина», то всі його інформації треба, я так думаю, ділити на 10 і множити на нуль, тоді ми вийдемо на той результат, який насправді має місце. Мені здається, що цим нулем є підсумки переговорів, тому що при всій повазі до учасників переговорів з того, що ми почули і прочитали за їхніми підсумками, можна сказати, що домовилися продовжувати домовлятися. Це підсумок того, що відбулося під Берліном. Те, що американські санкції будуть мати ефект холодного душу на голову, очевидно. Я думаю, що це змусить наших західноєвропейських партнерів трошечки свідоміше підходити до того, що називається солідарність, зокрема з Америкою.

Дмитро Тузов: Ангела Меркель підтвердила, що газогін буде збудовано.

Володимир Огризко: Я не чув ствердної позиції Меркель відносно того, що він буде добудований. Вони обговорювали процес будівництва. Це трошечки інші речі. Якщо американці таки запровадять санкції, кожна з компаній, яка сьогодні бере у цьому участь, тричі подумає, чи треба потрапляти під важкий американський «каток».

Дмитро Тузов: Ви, напевно, зауважили, що Путін говорив виключно про «українську кризу». Наші європейські партнери, зокрема Ангела Меркель, мали б на це якось відреагувати?

Володимир Огризко: Питання в тому, чи хочуть цього ті, хто бере участь в переговорах. Якщо співрозмовник хоче чітко висловити свою позицію, то він її висловлює.

Допоки наші американські партнери не зроблять так, щоб пану Путіну і його режиму стало боляче, ми будемо продовжувати говорити про «мінський формат», про зустрічі в Парижі, які треба підготувати невідомо кому, як, чому. Якщо будуть запроваджені всеосяжні американські санкції, у пана Путіна почнуться реальні серйозні проблеми, які змусять його міняти позицію. Коли країну фактично ізолюють від світу, коли вона припинить реально комунікувати в будь-якому сенсі з навколишнім середовищем, після цього наступає час прозріння.

Російська Федерація сьогодні є бездонною діжкою, куди можна скидати все що завгодно, будь-які товари, все поглинається, тому що своєї промисловості як такої немає. Росія може тільки пропонувати Заходу бути до певної міри сировинним придатком до західної економіки. Заходу це дуже вигідно. Вкладаючи долар в РФ, вони викачують два.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.