Анастасія Багаліка
Ірина Славінська
Люди і ляльки на сцені: як білоруський режисер поставив п’єсу «Місто богів»?
Обговорюємо виставу «Місто богів», прем’єра якої відбулася 9 листопада в театрі «Золоті Ворота» з режисером Юрієм Диваковим та актором Володимиром Ковбелем
Громадське радіо
Гості ефіру – режисер вистави «Місто богів» Юрій Диваков та один з її акторів – Володимир Ковбель. Юрій Диваков – режисер з Білорусі, автором п’єси «Місто богів» є Славко Грум зі Словенії.
Володимир Ковбель розповів про свою роль у цій виставі:
«Я виконую роль персонажа, який має назву Юлій Ґапіт – це людина, яка живе з ще однією особою, знаходиться в тісних стосунках з персонажем під йменням Гізелла, яка є неживою людиною. Тобто якщо в усіх персонажів є діаложна форма, то в мого персонажа – це волевиявлення тільки через тіло і через монолог до неживої істоти, ляльку якої створив режисер Юра Діваков», – розповів актор.
Він також охарактеризував виставу загалом:
«Як на мене – це схоже більше на відверті сповіді персонажів, сповіді людей. Ми можемо сказати зі сцени в своїх персонажах, чого ми не можемо сказати і зізнатися в житті як люди, актори, виконавці», – сказав Володимир Ковбель.
На його думку, український глядач був не дуже готовим до такої вистави:
«Реакція – очевидна. Мені здається, що наш глядач звик до такого своєрідного традиційного театру, психологічного театру. Театру, який, в переважній більшості несе свою думку через слово. А тут і театр, і режисер, який намагається вийняти з актора і персонажа думку, яку він несе через тіло, тому що зазвичай в житті людина спершу реагує фізично, а потім встигає подумати про те, що вона робить. Тому глядач не зовсім, мені здається, готовий до цього», – розповів Володимир Ковбель.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.
