Мене бентежить їхня нерішучість: економіст про рік роботи уряду

Ірина Славінська: Якщо проаналізувати те, що планувалося у квітні 2016 року і те, про що відзвітували у квітні 2017 року, наскільки можна ставити тут галочки?

Олександр Крамаренко: Судова реформа і у правоохоронних органах – це подвійна відповідальність президента і уряду. Якщо говорити про податки, то воно трохи рухається, але занадто повільно. Зазвичай відбувається таким чином, що якісь дії, норми, які більш жорстко регламентують дії, поведінку і можливості платників податків, бізнесу, створюються спочатку.

Потім, можливо, започатковуються якісь ліберальні дії. Наприклад, два тижні тому казали, що із 1 квітня почне автоматично працювати у тестовому режимі реєстр по відшкодуванню ПДВ. Але сайт зараз висить.

Також дуже повільно рухається земельна реформа. Уже в цьому році аграрний сектор заходить у посівну без земельної реформи. Це погано, тому що це один сезон, коли будуть сіяти ріпак по кукурудзі і навпаки.

Уряд вмовив аграріїв, що їм не потрібні пільги по ПДВ. Але взамін їм мали робити певне субсидіювання. Закінчився перший квартал, а вони його майже не отримали, тільки великі підприємства. Ця проблема гальмує економіку.

Євген Павлюковський: Нещодавно була заява Володимира Гройсмана про те, що він не підтримує створення абонентської плати за газ. Чи це вплинуло на те, як цей звіт затвердили? Бо річний мораторій на відставку уряду після цього звіту завершується. І вже були заклики про його відставку.

Олександр Крамаренко: Заклик про відставку – це швидше торги, ніж реальна річ, яка може мати за собою наслідки.

Щодо підвищення мінімальної заплати до 3200 гривень – цього не було у його плані дій. Чому це відбулося? Тому що був страшенний провал по єдиному соціальному внеску. Почали дуже необачно і некоректно робити перегляд тарифів. Це потягнуло за собою втечу в тінь людей, навіть без ініціативи роботодавця. Люди хотіли отримувати субсидії.

Рік тому вони зрозуміли, що білі зарплати, а тоді податок був знижений на доходи фізичних осіб, як і ЄСВ, що втрачають свої субсидії. Також не відбулося детінізації зарплатні у тій мірі, що мала бути. Тому був провал у надходженні ЄСВ. І наприкінці року почали  розробляти якісь пожежні заходи щодо цього. Не придумали нічого нового, ніж удвічі підняти мінімальну зарплатню.

Це був шок для економіки. І ми зараз отримали наслідки. У річному вимірі індекс споживчих цін у нас становить 15,1. Також дуже сильне прискорення споживчих цін було на початку року. Це пов’язано із цим і тарифом.

Ірина Славінська: З чого можна профінансувати дефіцит пенсійного фонду? У звіті Гройсман говорить: «Я хотів би замість дефіциту (ред. –140 млд. гривень), щоб ми вийшли і сказали, що дефіцит наближається до нуля, до 2024 року».

Олександр Крамаренко: Подвоєнням внутрішнього валового продукту. Для цього потрібно відпустити бізнес на волю, дати можливість йому працювати.

Хочу нагадати як швидко він відновився у 1999 році, коли ввели спрощену систему оподаткування. Не важливо, що це був Кучма, і що він зробив це через безвихідь. Уряд має зрозуміти, що виключно на трудових податках він не вилізе. Потрібно використовувати прибуток від приватизації, надходження від рентних платежів за використання природних ресурсів.  

Ірина Славінська: Давайте назвемо головні здобутки і провали уряду за цей рік, якщо вони були.

Олександр Крамаренко: Потрібно дивитися на те, що роблять наші урядовці, як на будівництво будинку. Ми бачимо, що почали зводити мури, залили фундамент, але до даху ще далеко. Але мене бентежить їхня нерішучість. Вони ніби знизили у минулому році податковий тиски, у цьому ж році знов його збільшили за рахунок зняття пільг по ПДВ,  а також підвищення вдвічі мінімальної зарплатні. Бо це насправді не про зарплатню, а про податкову базу, про податковий тиск.