Міністр інфраструктури підрахував, скільки триватимуть реформи
Скільки років потрібно на ремонт доріг, хто відтепер відповідатиме за якість дорожніх робіт, чого від країни вимагають лоукостери та які перспективи річкового судноплавства в Україні, розповів ведучим “Громадської хвилі” міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.
Андрій Куликов: – Перше запитання, навіть до того, як почалася програма, слухачі уже знають, хто до нас прийде, і запитують: а як міністр розуміє інфраструктуру?
Андрій Пивоварський: – Сьогодні міністерство інфраструктури включає практично всі основні стихії, як і в нас є: небо, вода, земля, дороги.
Андрій Куликов: – О, дороги це — стихія!
Андрій Пивоварський: – Дороги це мається на увазі, як автомобільні дороги, так і залізничні. Плюс “Укрпошта”. Вона не є стихією природною, але “Укрпошта” також підпадає під міністерство інфраструктури.
Андрій Куликов: – Підпадає, це означає, що ви на них нападаєте чи що ви з ними робите?
Андрій Пивоварський: – Ні, це означає, що вони мої підшефні.
Андрій Куликов: – Я нещодавно, от буквально днями, їздив маршруткою із Києва до Луцька. Я звернув увагу на те, що поки їздиш між містами, то можна або розглядати природу або навіть спати, ну якщо тобі не показують, бо ти не можеш нікуди витиснутися з маршрутки, якийсь серіал “Свати-6”, да? То тоді можна спокійно відпочивати. Але як тільки ті заїжджаєш в місто, то починається “бумц-бумц-бумц”. Навіть якщо ти заснув, ну як мені здалося, на цій досить пристойній трасі. Будь яке місто Коростень, Житомир, Рівне, Луцьк, нарешті. Ти прокидаєшся все одно. Це навмисно для того, щоб не проспали зупинку?
Андрій Пивоварський: – Ні, на жаль ненавмисно. І на жаль, питання не до мене, а до місцевих органів влади. На сьогодні дорогі досить чітко поділені. На державного, загальнодержавного значення, які підпадають під сферу впливу міністерства інфраструктури і місцевого, комунального значення, за які відповідають місцеві органи влади.
Андрій Куликов: – А ви не вважаєте за доцільне перепідпорядкувати бодай якісь проїзди через міста, основні траси вам?
Андрій Пивоварський: – Ви знаєте, ми прийняли навпаки інше рішення. Інше рішення — це децентралізація. Децентралізація бюджетна, децентралізація дорожнього господарства і децентралізація Укравтодору. Тобто дороги місцевого значення вони є в підпорядкуванні місцевих органів влади, їм передаються гроші, які вони можуть використовувати на свій розсуд на дорожнє будівництво. І почали три місяці тому реформу автодору, яка дозволить експлуатаційні потужності — райдори, облдори, передати на місця. Для того, щоби місцеві органи влади, місцеві громади використовували гроші на ті дороги, на які вони вважають за необхідне, тому що з Києва досить важко сказати, яку ямку треба закрити, яку не треба закрити.
Андрій Куликов: – А чому б не сказати: потрібно закрити всі ямки?
Андрій Пивоварський: – Це було б ідеально. І в процесі 5-7 років ми, напевне, до цього прийдемо. Але ми зараз ще досі проходимо транзицію від радянських доріг до якісних доріг. І в процесі треба змінити декілька речей. По-перше, треба змінити ритмічність фінансування і то, скільки грошей виділяється. На сьогодні, на цей рік у нас виділено менше 10% від того, що необхідно для поточного ремонту. Так званого “ямкового ремонту”. Тобто нам навіть не вистачає грошей для того, щоби по країні, по дорогах, які підпадають під міністерство інфраструктури зробити “ямкові ремонти”. А в принципі таке поняття, як “ямкові ремонти” – це феномен України, Росії, ще декількох пострадянських країн. Ніде в світі такого немає. Є поточний плановий ремонт, є капітальний ремонт, є будівництво. У нас є така ситуація, то ще неритмічне фінансування, недостатнє фінансування і треба пріорітезувати, вирішувати, що з ним робити.
Наталя Соколенко: – Пане міністре, а разом із децентралізацією грошей на ремонт доріг і будівництво доріг, як буде децентралізовано контроль? От цікава новина була нещодавно з вашого міністерства, про те, що в Київській області починається експеримент контролю за ремонтними дорогами і цей контроль будуть здійснювати не українські фахівці, а австрійські, здається, так? А в інших областях, от Ви передаєте гроші, а контроль кому?
Андрій Пивоварський: – Повинен бути незалежний контроль, у принципі. Історично, Укравтодор був замовником робіт, виконавцем робіт, проектантом робіт і все-все було в “одній хаті”. Власне, контролювати, коли все в “одній хаті” – одна рука робить, а інша — перевіряє, важко мати незалежний контроль. Зараз ми говоримо про систему незалежного контролю, ми запустили проект з австрійською компанією, Світовий банк почав тендерну процедуру, за якою, приблизно за місяць, ми отримаємо декілька груп незалежних контролерів, іноземних наразі компаній, які будуть по всій Україні робити цей незалежний аналіз. Поки що за гроші Світового банку, але в перспективі, коли ми зреформуємо автодор, незалежний контроль це буде, як частина фінансування, яке виділяє держава.
Наталя Соколенко: – Які покарання, взагалі, санкції й до кого будуть застосовані міністерством, очевидно, після цих перевірок?
Андрій Пивоварський: – Якщо ремонт виконувався облдором, райдором, тобто організацією державної форми власності, то власне, покарання це буде звільнення з роботи тих, хто винен був за покарання. Якщо ремонт робився приватними компаніями, але за державний кошт, тоді є інші форми покарання. Вступає в силу також гарантія, гарантійний ремонт, тобто там інші форми покарання будуть.
Наталя Соколенко: – Тобто міністерство може змусити ремонтувати знову, якщо…. Тобто є відповідні форми, підписано договори і так далі, да?
Андрій Пивоварський: – Так, на сьогодні є така база.
Наталя Соколенко: – Я би хотіла перейти до іншої стихії, якби була зима, то очевидно дороги були б найбільшою стихією, але оскільки період відпусток, і так уже склалося — найбільша стихія зараз у небі. Ну принаймні для міністра і міністерства інфраструктури. Знаєте, я коли своїм друзям сказала, хто у нас буде на ефірі, киянам, то попросили поставити Вам таке питання: “До кого має прийти мер Києва Кличко, кого, даруйте, обізвати міцними словами, і голосно це зробити, щоби і в Жулянах, і в Борисполі також з”явилися лоукости?” Як з”явилися після того, як прийшов на “розборки” до Державіаслужби Міхаел Саакашвілі, очільник Одещини?
Андрій Пивоварський: – Що в Одесі з”явились лоукости?
Наталя Соколенко: – Ну мають!
Андрій Пивоварський: – Ну напевно, в процесі мають, але перед тим, як я дам відповідь, я хотів би щоб ви зрозуміли, що півроку я зараз займаюся вже тим, що відкриваю українське небо і виводжу на той рівень, якого раніше не було. Львів – небо відкрили, Одесу планово відкрили. В п’ятницю створили альтернативного українського перевізника. Якщо подивитись на ту кількість напрямків, яку отримала компанія “Atlas Jet”, ви побачите, що в нас з”явився альтернативний перевізник. Український. Так, з іноземний капіталом, але українська компанія, яка зареєстрована у місті Лева, яка в перспективі декількох місяців зможе вже вийти на нормальний режим роботи. Проблеми є, що в середині літнього сезону ці роздали напрямки, але в перспективі декількох місяців вони зможуть зробити нормальний графік і почати регулярно літати. Для того, щоби до нас прийшли лоукостери, і це я вже кажу, розуміючи, що вони хочуть, нам треба створити для них певні умови. Певні умови, і враховуючи, що вже з початку року працюю над цим, що це означає? Коли спілкуюсь з лоукостером, вони кажуть: “Що ви нам готові запропонувати, щоб ми полетіли? Ви готові нам платити за те, що ми будемо привозити вам пасажирів-туристів? А ви готові зменшити авіаційні збори? А ви готові створити якісь інші умови для того, щоб ми до вас прилетіли?” Якщо ви думаєте, що вони хочуть до нас летіти — ні! Ми проактивно їдемо до них і кажемо “прилітайте”! І така відповідь: “А що ви для нас зробите?” У них є досить добра економічна модель в Європі, вони непогано заробляють, літають. У нас є економічна криза і проблема попиту, є війна. Що ви готові зробити? І зараз ми працюємо вже з очільником міста Лева, ми працюємо вже, які умови, які пакети створювати, щоб туристи прилітали. Теж саме треба почати з Одесою.
Наталя Соколенко: – А з Києвом?
Андрій Пивоварський: – І теж саме треба почати з Києвом.
Наталя Соколенко: – Тобто з Києвом ще не починали?
Андрій Пивоварський: – Ні.
Андрій Пивоварський: – А наскільки готовий міністр Пивоварський застосовувати адміністративні заходи впливу на місцеві органи самоврядування?
Андрій Пивоварський: – В мене немає ніяких адміністративних методів впливу. Я не може це робити… Я спілкуюся з місцевими органами влади і ми консенсусно вирішуємо ті чи інші питання…
Андрій Куликов: – З добре поінформованого джерела, яке я не буду називати, мені відомо, що Андрій Пивоварський довго вагався перед тим, як стати міністром. Чому і наскільки зараз Ви виправдовуєте свої вагання, а наскільки вважаєте, що треба було раніше піти на цю посаду?
Андрій Пивоварський: – Раніше пропозицій не було. Коли прийшла пропозиція, дійсно, я порадився з сім”єю тому що мені потрібно було покинути досить добру роботу, потрібно було змінити стиль життя повністю. Я зараз не належу собі абсолютно.
Андрій Куликов: – Тобто раніше Ви в костюмі не ходили?
Андрій Пивоварський: – Я ходив в костюмі, але в мене було набагато більше вільного часу. Можна було сходити кудись с друзями, або в кіно. З мамою, з донькою провести час. Зараз немає часу абсолютно. Тому потрібно було поспілкуватися з родиною. Але все-таки родина прийняла рішення, що раз держава кличе, треба піти.
Андрій Куликов: – Ви назвали, коли ми починали розмову, серед того, що підпадає під міністерство інфраструктури чотири стихії, але ми знаємо, що людина — це п”ята стихія, що в нас неправильно перекладають, як п”ятий елемент. Змалюйте людину Андрія Пивоварського як стихію. Ви — дорога, небо, пошта чи що там ще у Вас є?
Андрій Пивоварський: – Ще вода є. Я більше, напевне, човен, який пливе по хвилях. Інколи там жбурляє трошки, але стою нормально на хвилях.
Андрій Куликов: – І де ви кинете якір?
Андрій Пивоварський: – Ви знаєте, дуже важке питання. Дуже багато завдань. Нажаль, по міністерству інфраструктури ті завдання і виклики, які стоять, вони довготривалі. Тобто, реформа автодору — 5-7 років. Реформа “Укрзалізниці” – 5-7 років. “Відкрите небо” – ну маю надію, що цього року ми зробимо вже такий початок, що до наступного сезону, сезону весна-літо, ми завершимо вже процес. Можна буде сказати, що в нас воно відкрите. “Укрпошта” – є свої проблеми, питання з реформування, які будуть іти декілька років. Внутрішні водні шляхи — цього року маю надію приймемо закон, який відкриє внутрішні водні шляхи, знову річки наші поїдуть, але інфраструктуру вбили, човни порізали. Нам необхідно буде повертати все це. Це на декілька років.
