Образ Надії Савченко вплинув на командування Міноборони, — волонтерка

Тетяна Трощинська: На круглому столі з Міноборони 21 квБітня йшлося про розширення військових спеціальностей та дозвіл жінкам служити на тих, які раніше були суто чоловічими?

Олеся Цибулько: Було багато спеціальностей, які були суто чоловічі. Але час потребує іншого. У батальйоні «Донбас» було багато жінок не лише жіночих спеціальностей.  Були розвідниці, одна жінка навіть хотіла піти снайпером. Але не було можливості офіційно взяти їх до батальйону.

Жінки працюють інструкторами, тренують. Є такі, які гарно стріляють, були біатлоністками.  Вони інструктують та вчать бійців, але не можуть бути інструкторами офіційно.

Василь Шандро: Це було питання бюрократії?

Олеся Цибулько: Так. Що такого робить інструктор зі стрільби? Це також питання того, що радянські стандарти не змінювались. За ними не можна бути ні снайпером, ні розвідником, ні інструктором. Навіть не йдеться про командира взводу чи роти. У той час, як за натівськими стандартами є вже багато жінок, які командують взводами та ротами.

Були дослідження, які виявили, що жінки можуть добре виконувати обов’язки, пов’язані з модерними технологіями. Вони швидко орієнтуються, приймають рішення, більш уважні. Вони можуть сидіти та виконувати клопітку роботу.

Тетяна Трощинська: Зараз це питання якось зрушилось?

Олеся Цибулько: Так. У грудні була зустріч у Комітеті Верховної Ради з прав людини. Там ми мали суперечку з заступником по особовому складу. Він казав, що це дуже велика проблема. Але вчора Віктор Муженко сказав, що готовий до цих змін, що є проект наказу, за яким він вводить багато доступних для жінок спеціальностей.

Василь Шандро: Як до цього ставиться військове керівництво, особливо, «старих часів»?

Олеся Цибулько: Присутнє стереотипне ставлення. За приклад вони наводять те, що там потрібно підіймати важкі тягарі. Але коли жінки показують свою готовність робити усе на рівні з чоловіками, вони отримують повагу з боку чоловіків. Жінці для цього потрібно докладати багато зусиль, вона повинна доводити свою спроможність.

До жінки одразу упереджене ставлення. Наприклад, в Іловайському котлі у нас була медсестра Ліна. Вона з пораненими ногами продовжувала повзати і перев’язувати поранених.  А з підвалу виганяла бійців, які злякалися.

Тетяна Трощинська: Що слід зробити на законодавчому рівні?

Олеся Цибулько: Наказ юстований. Далі потрібно, щоб його підписав міністр оборони. Потім потрібно, щоб його узгодило МОЗ та Мінсоцполітики. Тут можуть бути проблеми.

У Мінсоцполітики це може суперечити трудовому кодексу. Тоді потрібно буде вносити до нього зміни. Зараз над трудовим кодексом працює робоча група. Є можливість внести ці зміни на цьому етапі. Або правками у другому читанні.

З МОЗ теж можуть бути проблеми. До кожної спеціальності є розрахунки. Невідомо, чи змінювались вони. Раніше бронежилети та шоломи були сталеві та більш важкі. Зараз вони легші. Але невідомо, чи перерахували нормативи.

Тетяна Трощинська: Про які спеціальності йдеться у проекті?

Олеся Цибулько: Снайпери, коригувальники, розвідники, командири взводів, офіцерський склад. Від узгоджень залежить, які потраплять у фінальний проект.

Василь Шандро: Але лишаться спеціальності, які будуть недоступними для жінок. Чим це пояснюється?

Олеся Цибулько: Великими фізичними навантаженнями, які жінка не може виконувати. А навіть якщо і може, МОЗ може говорити про те, що така жінка не зможе народжувати. Тому йдеться про те, що потрібно жінці дати право обирати.

Але жінки стикнуться і з багатьма труднощами. Нема жіночого забезпечення. Уся форма чоловіча. У військових госпіталях нема жіночого лікаря. Віктор Муженко сказав, що на це звернуть увагу.

Василь Шандро: Які наслідки мала для жінок відсутність офіційної легітимізації?

Олеся Цибулько: Вони отримують меншу зарплатню. Жінка-кадровик, з їх уявлень, не має ризиків. Насправді, жінка йде у розвідку. Вона ризикує, при цьому вона не оформлена, є велика різниця у зарплатні.

Жінка-кадровик, з їх уявлень, не має ризиків. Насправді, жінка йде у розвідку. Вона ризикує, при цьому вона не оформлена, є велика різниця у зарплатні.

Василь Шандро: Чи можна говорити про якісь тенденції і те, наскільки образ Надії Савченко вплинув на жінок, які йдуть до війська?

Олеся Цибулько: Думаю, вплинув. Насамперед, на командування Генштабу, Міноборини. На всі закиди, що жінці там не місце, завжди є Надія Савченко. У спеціальності, якою займається Надія, десь 35% жінок. Але це диспетчери і ті спеціальності, які не потребують польотів. Надія сама розповідала про труднощі, з якими стикалась, щоб їй дозволили літати.

Тетяна Трощинська: Хто з народних депутатів просуває ідею військових спеціальностей для жінок?

Олеся Цибулько: Марія Іонова, Ірина Луценко, Наталя Веселова. Вони багато зробили. Якби не їх підтримка, можливо Генштаб не став би так відкрито говорити на цю тему і пропонувати зміни.

Василь Шандро: Яким є суспільне сприйняття образу жінки-воїна?

Олеся Цибулько: Є дослідження, які показали, що добре, якщо є жінки, які приймають участь у військових операціях. Вони розуміють проблеми цивільного населення, адже воно у цих конфліктах завжди страждає. Вони страждають не лише від бойових дій, а й від військових злочинів. Зґвалтування, пограбування, побиття, вбивства. Присутність жінок стимулює усю армію поводитися пристойно. Але є інша проблема. Жінки військові можуть постраждати від зґвалтувань. Але у нашій армії я не чула про такі випадки.

Є дослідження, які показали, що добре, якщо є жінки, які приймають участь у військових операціях. Вони розуміють проблеми цивільного населення, адже воно у цих конфліктах завжди страждає.

Василь Шандро: Чи створені організації жінок, які повернулись з фронту? Хто переймається цим

Олеся Цибулько: Проблемами жінок майже ніхто не займається.

Тетяна Трощинська: До чого дійшли у розмові з начальником Генштабу

Олеся Цибулько: Зійшлися на тому, що Міноборони готові підписати наказ. Вони просять, щоб МОЗ, Мінсоцполітики їм також допомогли.  Це питання відкрите також і через відсутність керівника МОЗу. Поки він не з’явиться, вони нічого не узгодять.