Олігархат знищує середній і малий бізнес України, який є основою змін, — економіст Лановий

Гість ефіру — професор, президент «Центру ринкових реформ», економіст Володимир Лановий.

Дмитро Тузов: Сьогодні Національний банк погіршив прогноз інфляції цього року. З 9,1% до 12,2%. В економіці це може мати вагомі наслідки.

Наталя Соколенко: Наслідки уже почалися. Станом на 19:30 за Києвом, гривня почала втрачати свої позиції.

Дмитро Тузов: Що це означає?

Володимир Лановий: У цьому році відбувається інфляція, вона і в першій половині року вища, ніж в попередньому році, і в другій половині ще більше прискорилась, особливо з вересня – більше 2%. Причини: те, що назвав Нацбанк присутнє, тобто штучне підвищення мінімальної зарплати звичайно нічим не забезпечено: ні робочими місцями, ні фондами бюджетного характеру чи матеріальними засобами в торгівлі – під будь-які гроші треба, щоб був товар і послуги, інакше вони будуть знаходитись в нестійкому співвідноношенні. Що зараз відбувається? Грошей дали більше, економічно це не підтримали, але окрім того, що сказав Національний банк – присутня інша причина, у нас зараз криза в сільському господарстві, промисловість впала за 9 місяців, і сільське господарство впало, хоча урожай один з найбільших – і зернових, і рапс, інші культури. Але у нас нестача м’яса, в магазинах стало менше м’яса. Чому? Тому що все зерно вивозиться за кордон, і в країні виник дефіцит. Ці олігархічні холдинги працюють тільки на валюту, тому для чого їм продавати всередині України? Виробництво збільшилось, але його продають, в основному, за кордон, всередині України поставка м’яса не збільшується – це цілеспрямовано, щоб тримати ціни. У нас був такий період, коли збільшилось виробництво курятини, і впали ціни. Монополісти тримають ціни. Це «Гаврилівські курчата», «Наша ряба», «Миронівський хлібопродукт». Найбільші птахофабрики у Європі – це в Україні. Чому? Тому що чим більша фабрика, тим дешевше м’ясо. Але вони не хочуть збільшувати постачання всередині України. Можливо м’яса курятини не вистачає, але конкуренти з яловичиною, бараниною, з кролятиною, рибою мали б вийти, але фермери, які їх вирощують, не отримують грошей у нас, і з ними борються, у них забирають землі, їм не дають кредити, дотації.

Наталя Соколенко: Мова йде про те, що на ринку м’яса України утворилася монополія. Є Антимонопольний комітет

Володимир Лановий: Який нічого не робить, а спостерігає.

Наталя Соколенко: Чому?

Володимир Лановий: Я не знаю. Можливо тому, що вони безсильні, безвольні, ставлять таких людей в антимонопольному керівництві, які слухаються когось, а у нас в країні командують олігархи, які володіють і промисловістю, і сільським господарством. Для того, щоб країна розквітла — треба середній клас, клас заможних людей, відносно заможних, в середньому заможних, незалежних від політики, від Уряду, які працюють своєю працею, а олігархи — це той клас, якому малий та середній бізнес заважає. Ви бачите як знищують різні ринки, дрібні торгові точки, а чому? Тому що всі ці хлопці їм заважають. У всіх країнах малий та середній бізнес підтримується. У центрі Парижа збирається базар, з шостої до десятої ранку пройшов, все склали,помили, і знову чудова вулиця. Малий та середній бізнес, підприємництво є рушійною силою революції реформ, тому що вони за конкурентів, вони за свободи, рівні можливості, рівні відсоткові ставки і так далі. Саме це суперечить ідеології, світогляду олігархів, які думають, як проникнути в державу, взяти бюджетні кошти, підняти тарифи, як отримати кредити, як не повертати кредити, тобто як діяти всіма засобами, які не пов’язані з ринками та економікою.

Сільське господарство має виробляти білок, а не клітковину. Клітковина – це зерно різне, кукурудза. Воно потрібне для тваринництва, а у нас виходить модель «бананової республіки». Нам привозять зерно, ці зернотрейдери для посадки весною дають гроші, кредити під паливні матеріали, під оренду комбайнів і так далі. Ці зернотрейдери своїх грошей не мають, і не вкладають. Вони просто мають доступ до тисяч гектарів землі, які знаходяться у дрібних власників – це наші селяни. Вони є власники, але їм не дали ні юридичних умов, ні кредитних засобів, і вони не можуть розпочати свою справу, і їм залишається лише здати в оренду.

Дмитро Тузов: Це можна назвати сучасним кріпацтвом?

Володимир Лановий: Вони не кріпаки, вони просто поставлені в кут, їх обмежили у виробництві , і навпаки – відмовляють їм в субсидіях, допомогах по безробіттю, тому що у них земля. Так а що з землею, її треба обробляти, земля – це ж не прибуток.  

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.