Проукраїнський кандидат у Молдові має небагато шансів на перемогу, - журналіст

У Республіці Молдова проходить другий тур президентських виборів, у якому беруть участь лідер Партії соціалістів Ігор Додон і голова партії “Дія і солідарність” Майя Санду. 

Ірина Славінська: Розкажи про кандидатів, які балотуються та їхні передвиборчі програми.

Сергій Сидоренко: Можна говорити у Молдові, так само як і в Україні, не про програми, а про реальні наміри кандидатів, тому що це не завжди співпадає. Якщо говорити про програми, то там усі хочуть, щоб було щастя для усієї Молдови, і, бажано, щоб не завтра, а сьогодні, чи навіть вчора. Тобто, програми про все добре і проти всього поганого.
Якщо говорити реально про їхні дії та заяви, що не співпадають із програмою, але звучать під час публічних виступів, то ми маємо дві абсолютно протилежні позиції. В першу чергу, протилежні у стосунках із Євросоюзом та Росією, і, відповідно, із Україною.

Один із кандидатів – Ігор Додон, відверто проросійський соціаліст. Він свого часу проходив у парламент із передвиборчою агітацією, де основою було його фото із Путіним. Він обіцяє поліпшення стосунків із Росією та те, що подумає про перегляд Угоди про асоціацію. Найголовніше, якщо ми говоримо про наш інтерес, цей кандидат робив заяви про те, що Крим є російським.

Інший кандидат – проєвропейський. Її звати Майя Санду. Вона колишній Міністр освіти, а також колишній радник виконавчого директора Світового банку, із американським досвідом роботи та освітою. І якщо говорити про український вектор, то вона неодноразово відверто і категорично говорила, що Крим – це Україна, що Путін напав на Донбас і таке інше. Тобто, те, що співпадає із світовим баченням української ситуації.

Звісно, Майя Санду є значно бажанішим кандидатом для нас, ніж Ігор Додон. Але реальність дивиться нам у очі нещасливо, і ми можемо говорити, що умовно наш кандидат програє. Усі опитування і спостереження за електоратом свідчать про те, що шансів на перемогу у проукраїнського, проєвропейського кандидата небагато.

Ірина Славінська: Як проходив день виборів? Знаю, що ти був на дільницях.

Сергій Сидоренко: Я намагаюсь не робити надто масштабних заяв, чи тверджень. Це було б неправильно. Щоб скласти якесь загальне враження, треба бути на багатьох дільницях, на багатьох місцях. І цієї можливості у жодних журналістів, на жаль, не має. Тому, є сенс дочекатися того, що скажуть спостерігачі ОБСЄ, а їх тут досить багато.

Звичайно, можна говорити про якийсь загальний настрій. Я досі не чув якихось надто кричущих повідомлень про порушення, тому, можу припустити, що їх немає. Ключовим питанням буде явка. Причому, йдеться про явку як прибічників Майї Санду, а також Ігоря Додона. Тобто, є певний регіональний розподіл. Столиця Кишинів більше голосує за Санду, а північ та південь – за Додона. Але у Кишиневі також є проросійські настрої.

Дуже важливо, якою буде явка у ключових районах, які прибічні до Ігоря Додона. А якщо говорити, про регіони, які прибічні до кандидата Майї Сандо, то ту явку ми взагалі не можемо оцінити. Тому що її прибічники проживають переважно у закордонному виборчому окрузі, де велика молдавська діаспора (Румунія, Італія, Франція і так далі).

Тут є цікава особливість молдавського законодавства, на відміну від українського. Ми можемо відкривати закордонні виборчі дільниці тільки у дипломатичних представництвах України: у посольствах та консульствах. А Молдова дозволяє відкривати дільниці у дуже багатьох місцях, ледь не у крамницях, наприклад, якщо це буде погоджено. І якщо станеться диво, що Майя Санду переможе, то це буде виключно завдяки голосуванню на закордонних дільницях.

Ірина Славінська: Хотілось би також почути електоральний портрет виборців Ігоря Додона. Хто ці люди?

Сергій Сидоренко: Це всі верства населення. Є представники бізнесу, є представники біднішого класу. Я б не став виділяти якихось конкретних людей, що голосують за Ігоря Додона. Річ у тім, що Молдова за своєю ментальністю є дуже проросійською країною. Тут потужно працює російське телебачення. Якщо в Україні ми звикли, що ці канали у нас взагалі не існують, то  тут ситуація радикально інша. Місцеві канали у Молдові є значно менш популярними, ніж російські. Відповідно, немає нічого дивного у тому, що населення різних верств є значною мірою проросійським.

Ірина Славінська: Придністров’я є фактором у цих виборах? Хтось приїздить звідти голосувати?

Сергій Сидоренко: Громадяни, які приїжджають із Придністров’я мають право голосу. Потрібно розуміти, що Придністров’я та основна частина Молдови – це зовсім не одне і те саме, що Донбас по лінії розподілу. Це більш прозорий кордон. Тобто, можна сісти на маршрутку і за десять хвилин доїхати до місця, де є дільниці для голосування. У прикордонних територіях голосування завжди дуже активно відбувається. Але я б не брався говорити про те, наскільки це вплине. Бо одні говорять, що там масовий підвіз, а інші, що великих черг не спостерігається. Треба дивитись на ту явку, яка буде оприлюднена після закриття дільниць.