Прихід до влади нацистів посунув на другий план тему голоду в Україні, — Рябенко

13 серпня — річниця дня народження валлійського журналіста Гарета Джонса, який одним з перших почав розповідати світові правду про Голодомор в Україні

Дізнаємося більше про його спроби привернути увагу до тих подій від Сергія Рябенка, юриста Українського інституту національної пам’яті.

«Щоб зрозуміти той розголос і той вчинок Гарета Джонса, треба подивитися, чим був Радянський Союз в ті часи. Тоді Радянський Союз вже був достатньо тоталітарною державою, засобів масової інформації в класичному розумінні в цій країні не існувало — всі газети і журнали писали тільки те, що було санкціоновано зверху, а будь-які можливості для поширення опозиційних ідей жорстоко придушувались.

З іншого боку, початок 30-х років — це період, коли в Радянському Союзі розпочалася масована індустріалізація, і вона не могла відбутися без залучення закордонних- спеціалістів та технологій. Тому радянське керівництво, і особливо Сталін, були зацікавлені, щоб назовні з Радянського Союзу виходила інформація, яка б не показувала той реальний стан речей, який там відбувався, а подавала хорошу лаковану картинку. Тому для цього і залучалися закордонні журналісти. Про те і їм не давали подивитися в реальності те, що відбувалося, а показували їм тільки те, що вони повинні були побачити — потьомкінські села з щасливими колгоспниками.

Це призвело до того, що в Європі багато людей почали симпатизувати Радянському Союзу, читаючи повідомлення, що там все добре та будується нове суспільство.

Гарет Джонс, як і багато закордонних журналістів, так само відвідував Радянський Союз. Але його не влаштовувало те, що його водять буквально за ручку, показують лаковану картинку і змушують сприймати радянську дійсність через рожеві окуляри. Він хотів побачити, що насправді відбувається в Радянському Союзі. Тим більше, існувала негласна заборона закордонним журналістам приїжджати до України, і в нього прокинувся журналістський азарт.

Те, що він побачив в центральній Україні, його вразило. Він записував розмови з простими селянами, які потерпали від голоду. На основі своїх записів він видав кілька комюніке, повернувшись до Європи. Там прямо говорилося, що на території України є голод, що люди вмирають від голоду. Навіть один з селян просив його повідомити в Англії, що люди в Україні вмирають від голоду і в них забирають хліб», — розповідає Сергій Рябенко.

Проте, як зазначає історик, коли вийшла стаття Гарета Джонса про голодомор в Україні, пройшло вже пару років. Тоді в Європі більше приділяли уваги подіям в Німеччині, і тема голоду в Україні відійшла на другий план.

«Це період 1934-35 років, коли Гітлер почав нарощувати оберти, почав приєднувати до Німеччини всі демілітаризовані території, і тема голодомору трохи відійшла на другий план», — додає Сергій Рябенко.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі