Це літературний дебют очільника кіноархіву Центру Довженка.
«Це романтична рима, тому що це утопічне місто, як Одеса в своїй міфології — утопічне місто. В ньому є свій міф, який пов’язаний з певними ідеалістичними уявленнями про свободу, про рівність, про відвертість, щирість тощо. І мені хотілось знайти такий відповідник в історії європейської культури, яким, безумовно, був Танжер. Це останні мсто із великих портових мегаполісів до національної епохи, коли ще були мультинаціональні держави. Танжер був портом, який до 1956 року не належав жодній з держав, а контролювався представниками чотирьох великих європейських держав. І в романі проведений зв’язок між Одесою та Танжером на образному рівні степу і подібності степу до моря. Що спонукає до вивільнення свободи, анархізму», — розповідає Іван Козленко.
Повний варіант розмови слухайте в аудіоверсії.