Росія може без кінця затягувати перемовини по Донбасу, але чи нас влаштовує ця безкінечність — Огризко

Росія в ООН вимагає прив’язати зняття санкцій до припинення обстрілів на Донбасі. Тим часом в українському МЗС створили посаду спецпредставника щодо збереження санкційного тиску на РФ

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Володимир Огризко

Росія може без кінця затягувати перемовини по Донбасу, але чи нас влаштовує ця безкінечність — Огризко
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-hh-20-05-28_ogryzko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-hh-20-05-28_ogryzko.mp3
Росія може без кінця затягувати перемовини по Донбасу, але чи нас влаштовує ця безкінечність — Огризко
0:00
/
0:00

Зайняв цю посаду Олексій Макєєв, який працює у складі МЗС ще з 2014 року.

Наскільки ефективними є дії української влади у питанні санкційного тиску, ми проаналізували із колишнім міністром закордонних справ України Володимиром Огризком.

Володимир Огризко: Рішення про створення в системі СЗМ спеціального представника координації зусиль як в Україні, так і за кордоном, з метою посилення санкцій, є доволі цікавим.

Санкційну політику треба розділяти на дві частини — внутрішньо українська та міжнародні санкції. З одного боку, ми закликаємо про посилення санкції з боку західних партнерів, з іншого боку, ми продовжуємо купувати в Росії те, що нам критично не так і важливо. Це грає на руку РФ, адже вона наголошує на тому, що Україна сама торгує, а потім просить, щоб інші країни не торгували з РФ. Зрозуміло, що поки ми не можемо відмовитися від якихось стратегічних речей, але ми маємо знайти способи максимально швидко позбутися цієї залежності.

Відносно зовнішніх факторів, то лінія Москви на роз’єднання країн ЄС зрозуміла, вона була, є і лише посилюватиметься. Тому от тут як раз координація зусиль всіх європейських партнерів та США у тому, щоб не лише не зменшувати санкції, а навпаки — посилювати, а це робота у форматі 24 години на добу.

Щодо заяви Росії в ООН, то йдеться про те, що вона втрачає інструменти і аргументи у зовнішній політиці, і останнє, що залишається — це шантаж. Але це означає, що нам треба на це реагувати відповідним чином, розуміючи, що Росія стає перед вибором — або відступати, чого не дуже їй хочеться, або проводити політику маленької успішної «войнушкі». Думаю, що другий варіант є малореальним, тому що гаряча фаза війни, якщо вона не дай Боже станеться, означатиме реальну катастрофу для Росії. Тому вона буде продовжувати шантажувати світ, що таке можливо, хоча, мені здається, що, обпікшись один раз на «Новоросії», Росія другий раз вже це робити не буде.

Безумовно, ми маємо бути пильними, маємо посилювати свої військові спроможності, але при цьому розуміти, що Росія є непередбачувана.

Варто сказати, що Росія вже 30 років займається «переговорами» у придністровському форматі. Це її цілком влаштовує, і вона може в такий самий спосіб затягувати це до безкінечності і на Донбасі. Тому тут питання не в Росії, а в нас – чи нам підходить оця безкінечність, чи ні. Мені здається, що ні. Тоді треба мати варіант іншого характеру для того, щоб питання було зрушено з місця. Інакше ми будемо постійно шукати причини для зустрічі, нам будуть виставляти ультиматуми, щоб провести такі зустрічі, у підсумку ми будемо відступати. Тому нам треба ухвалювати інші політичні рішення, які б виводили цю ситуацію з глухого кута.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у нагоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського Радіо:

👉 якщо у вас Android

👉 якщо у вас iOS