Ринок українського виробника очищується: виживуть найсильніші

Ірина Славінська: Якщо подивитися на досвід «Всі свої» і на те, як змінювалася комунікація з українським виробником, то як змінювався виробник? Що тепер шиють і як?

Тетяна Фищук: Якщо ми подивимось на перспективу розвитку брендів українських виробників за останні три роки, то мода завжди була відображенням соціальних настроїв в країні. Було логічно, що у розпал революції з’являвся український одяг із кричущими патріотичними слоганами, меседжами і зображеннями. Мода завжди була рупором соціальних явищ.

Лариса Денисенко: Вишиванки у той час почали розвиватись як явище і пішли у наступ на новий бум?

Тетяна Фищук: Вишиванки були і до цього популярні. Але з підняттям хвилі патріотизму вони стали більш популярні у населення. Зараз це більш популярний тренд. Вишиванка вплинула не тільки на розвиток української поди, але й світової.

Ірина Славінська: Які ще цікаві тенденції у розвитку того, що і як шиють українські виробники?

Тетяна Фищук: Слідом за вишиванками ми помічаємо, що український виробник відходить від цього загравання в сторону демократичної європейської моди. До так званої продуманої простоти. Українські бренди починають конкурувати з європейськими і продаються по всій Європі. Звісно ж український бренд входить у контекст світової моди і йому потрібно конкурувати із тими, що на світових подіумах.

Ми зараз бачимо, що українські бреди борються за якість та стиль, який підходять українцям. Це стиль європейського smart casual. Кожен бренд зараз буде розвивати свою ідентичність в контексті загальнонаціональної моди.

Ірина Славінська: На що схожий цей уявний портрет людини, яка живе в Україні і носить речі українського виробника?

Тетяна Фищук: З розвитком проекту ми спостерігаємо як одягається аудиторія, яка приходить до нас у магазин. Я можу сказати, що з’являється нова хвиля вуличного стилю в Україні. Це люди, які вміють міксувати європейські бренди з українськими. Ці люди багато подорожують, розбираються у якості і трендах. Вони не наслідують моду, а формують свій індивідуальний стиль.

Українські дизайнери шиють для таких людей, які вміють міксувати європейське із дуже авторськими цікавими речами від українських дизайнерів.

Ірина Славінська: Українські бренди дуже часто мавпують один одного. Чому зараз всі шиють пальто? Вони часто навіть однакового крою, просто різних кольорів.

Тетяна Фищук: Я думаю, що популярність пальто пов’язана із нашим кліматом. Ми носимо його носимо весною, осінню і взимку. Тобто, 7-8 місяців у році ми носимо верхній одяг. Пальто – це базовий універсальний верхній одяг.

Є бренди, які спеціалізуються тільки на верхньому одязі і пальто у них основна одиниця. А бренди, які шиють плаття чи костюми додають у свої колекції пальта, тому що це формує повний образ. Я думаю, що це пов’язано із кліматичними умовами, популярністю цього виробу і необхідністю його носити.

Ірина Славінська: Якщо говорити про технологічну спроможність українського виробника, про якість викройок, що можна сказати? Наскільки якісні речі шиють в Україні?

Тетяна Фищук: Зараз ринок очищується. Він наситився українськими виробниками. Якщо в початку старту проекту маркет одягу у нас було 80 заявок, то зараз їх тисяча. Тобто тисяча готових ательє хочуть бути представлені на маркеті, чи у магазині. Тому ринок буде очищуватися і виживуть сильніші по категорії якості, дизайну та бізнес-стратегії. Точно буде працювати маркетингове правило: диференціюйся, або помирай. Виживуть сильніші, у тому числі по якості крою і посадки. Тому що вироби, які погано сидять нікому не потрібні