«Громадське радіо»
Анастасія Багаліка: Найбільш резонансна зміна у системі оподаткування — обов’язкова оплата податків ФОПами незалежно від того, чи отримують вони прибутки.
Це вже викликало масове закриття підприємців-«мертвих душ».
Андрій Блінов: Ніхто не хоче сплачувати 800 грн з лишком ЄСВ тільки тому, що в нього «мертвий» ФОП. Багато людей, які 4 чи 5 р. тому припинили діяльність, не «парились» тим, щоб закрити ФОП, тому що це досить складна процедура.
Це одна з реформаторських проблем, що довгий час відкрити ФОП було просто, а закрити досить складно.
Любомир Ференс: Для чого тримати відкритим ФОП, якщо ви припинили свою діяльність?
Андрій Блінов: Пізніше вам може це знадобитися. Часто ФОП використовують для виплати зарплат. Це було задумано, щоб вам було легше торгувати на базарах, починати будь-який свій бізнес.
Вам не потрібно заповнювати складні форми декларацій, ви просто сплачуєте єдиний податок. За 17 років багато чого змінилося, і держава має встановлювати правила, де малий бізнес, а де починається середній бізнес. Були пропозиції виділити окрему групу — мікробізнес.
Коли такі рішення голосуються 22-23 числа і з’являються друком майже 30 числа, це і є причиною паніки. Якби закон прийняли, як належиться, до 15 липня, з 15 липня по 31 грудня був би час це закрити.
Любомир Ференс: Часто кажуть, що в Україні офшорний час для ФОП.
Андрій Блінов: В Україні офшорний рай через високу частку готівки і розрахунки в конвертах. Залежить, з якими країнами ми порівнюємо. Але у нас дуже низький рівень довіри до держави.
Дуже багато жителів Скандинавії скажуть, що в них сукупне навантаження по податках — 56% і більше. Але їх це влаштовує, тому що вони отримують гарні виплати, якщо втрачають роботу, у них високі пенсії, добре оплачені лікарняні. У нас із цими виплатами далеко не так добре.
ФОПи були створені для старту бізнесу. Ці механізми повинні існувати, але мають бути чіткі правила пільгового оподаткування, і режим роботи малих підприємств не повинен радикально змінюватися.
Це як карати дитину: її можна покарати так, що їй більше нічого не захочеться, а можна так батогом і пряником, що дитина захоче і вчитися, і грати, але робити все у відповідний момент.
Анастасія Багаліка: ЄСВ у розмірі 800 грн на місяць є батогом, після якого бізнес нічого не захоче робити?
Андрій Блінов: Ніхто не закриває бізнес і люди, які за допомогою цього інструменту заробляють гроші, не скаржаться. Середня зарплата у Києві, за офіційними даними, перетнула позначку у 9000 грн.
Для тих, у кого є бізнес, 800 грн — це не проблема. Але у нас порушений суспільний діалог. Головне, що держава хоче зробити — щоб у нас було максимально широке коло платників податків.
Я можу порахувати, скільки податків я сплачую на рік, і визначити, що я можу на ці гроші отримати від країни. І часто я розумію, що отримую значно менше, ніж деякі люди, що через певні механізми близькі до влади.
У нас у країні більше 20 млн працездатних людей, але ЄСВ сплачує 10,5 млн. Виходить, що від 6 до 8 млн людей не платять ЄСВ, але вони повинні працювати. А потім вони будуть претендувати на ці жебрацькі соціальні виплати і так далі. Тобто у суспільстві велика несправедливість, а влада мало що зробила, щоб її позбутися.
Ми робимо це дуже спонтанно, а податки повинні змінюватись принаймні за півроку до бюджетно-податкового сезону.
Любомир Ференс: Президент недавно підписав закон, який вводить штраф за зарплати у конвертах.
Андрій Блінов: Хіба раніше це було дозволено? Цей закон збільшує покарання. Адміністрація Президента це роздуває, а медіа часто передають те, що написано в офіційних джерелах.
У таких речах потрібно починати із себе. У нас дуже часто буває так, що людина, яка нібито хоче здійснювати якісь зміни, сама веде не зовсім чесний спосіб життя. Мова не тільки про президента і зарплати у конвертах на 5 каналі. Мова про все.
У питанні податків не є головним те, що маленька група багатіїв має сплачувати величезні податки за всіх. Це соціалізм радянського зразка. У нормальній державі з ринковою економікою всі працездатні громадяни повинні сплачувати податки.
Ми в РПР стоїмо за це, що прямі податки, зокрема у фонд оплати праці, мають бути мінімальними в умовах, коли є конверти. За практикою суспільних відносин, притиснути до стінки правопорушників можна тільки тоді, якщо їх небагато. А коли закон порушує мільйон — його за грати не запроторити, і він сам кого завгодно притисне до стінки.
Анастасія Багаліка: Чи будуть ще якісь податкові зміни у наступному році?
Андрій Блінов: Я був дуже здивований, що дохідна і витратна частина бюджету зросла на 20 млрд. Коли обговорювали бюджет, була одна сума, у надрукованому документі на 20 млрд більше.
По податках є окремі аспекти, які для широкого кола нецікаві. Самі ставки податків не змінилися. Змінилося те, що прив’язано до мінімальної зарплати. А більшість штрафів були переведені на прожитковий мінімум, який протягом 2017 р. буде індексуватися двічі.
Але з 1 січня знімається податок до пенсійного збору (2%) при купівлі валют в офіційних обмінниках. Але ми знаємо, що цей бізнес сильно розквітнув у неофіційному секторі в останні три роки.
Любомир Ференс: Раніше ваш колега Володимир Дубровський сказав, що цими всіма речами влада воює із середнім класом і дрібним бізнесом.
Андрій Блінов: Думаю, влада передусім воює із внутрішніми офшорами, намагаючись знайти кошти, і забуваючи про зовнішні офшори. У нас до 90% податків сплачує великий бізнес — 1-2 тис. компаній. І все більше серед них державних.
Питання контролю над державним сектором економіки, який різко зріс у 2016 році, дуже серйозне. У держави стає все більше фінансованих важелів. Доходи бюджету, елементи фінансування армії, виплати кредиторам та інші завдання — але ключовим моментом є робочі місця, бо вони є базою економіки.