Професорка Києво-Могилянської академії Орися Демська розповідає про школу.
Любомир Ференс: Розкажіть про першу сесію школи, яка відбулася 1 — 2 квітня.
Орися Демська: В якийсь момент стало зрозуміло, що українське суспільство трошки заборгувало перед вчителями. У нас є освіта для бізнесу, політиків, але у нас не було освіти для вчителів, яка б давала інший кут зору.
Українська академія лідерства подумала, що треба це виправити. Думки зійшляся на тому, що одназ таких форм — вільні мистецтва, які винайшли ще в Античній Греції. На кінець 18 — початок 19 століття європейський університет занепадав, але Гумбольдт відродив його, повернувшись до історії вільних мистецтв (чи гуманітарних знань).
Ми отримали підтримку від Міністерства освіти і заспропонували вчителям сучасний формат у вигляді сесій в суботу та неділю.
Ми два дні говорили про нову школу, знання, думання, вміння шукати відповіді, не знаходити відповіді і ставити нові запитання, думати.
Були цікаві доповідачі. Блискучу доповідь мала міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона чітко бачить, якою має бути українська школа, яка має формувати не людину, котра знає, а людину, котра вміє думати, шукати відповіді.
Не менш блискуча доповідь була у лауреата Шевченківської премії Івана Малковича.
Сесія відбувалася у суботу і в неділю. Пані Лілія сказала, що збулася мрія: ніхто насильно не кликав вчителів до Києва, вони приїхали самі.
Також були ще дві важливі доповіді. Одна з них була про Українську академію лідерства. Керівник Роман Тичківський пояснив вчителям, для чого існує Українська академія лідерства. Ідеться про формування нової якості суспільства. Як каже отець Андрій Зелінський, школа — це другий фронт.
Ми поговорили про мови, важливість державної мови, співіснування мов в країні.
Також були практичні заняття. Приємно, що вчителі зі всіх регіонів України доволі швидко знайшли спільну мову. Основна ідея цієї школи — творити мережу вчителів, платформу, в якій би вчителі з усієї України напряму знали одне одного.
Анастасія Багаліка: Наразі ідеться про людей, які хочуть змін. Що робити з тими, хто змін не хоче?
Орися Демська: На жаль, так виходить, що в багатьох сферах є ті, кому там не треба бути. Ми розуміємо всю складність ситуації з вчителями і важливість вчителів у суспільстві. Ми вирішили, що треба почати щось робити. Ліберальні студії — це гуманітарна, гуманістична освіта.
Любомир Ференс: Скільки ще плануєте сесій?
Орися Демська: Кожен модуль має дві сесії. Друга повинна бути наприкінці червня. Між першою и другою сесією учасники семінару будуть виконувати завдання.
Наступний модуль — це вже інші вчителі. Буде оголошений конкурс. Ідея полягає у тому, щоб охопити якомога більше вчителів.