Спротив цифровому ТБ зумовлений наближенням виборів, - Костинський

31 травня знову не відбулося засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – через відсутність кворуму членів регуляторного органу. Вже третє засідання не зібралося з таких самих причин. 

Сергій Костинський: Маю надію, що 14 червня чергове засідання Нацради таки відбудеться і ми відновимо свою роботу.

Андрій Куликов: Що такого має розглянути Нацрада, що навіть звістка про те, що засідання не відбулося, викликає зацікавлення?

Сергій Костинський: Зараз працює 7 членів Нацради. Для кворуму необхідна присутність шістьох, мінімум. Двоє членів Національної ради не могли бути присутніми на трьох чергових засіданнях: один – за сімейними обставинами, інший – через стан здоров‘я.

На найближчому засідання плануємо розглядати проект постанови Кабміну про перехід від аналогового до цифрового телебачення. Станом на сьогодні не всі медіагрупи готові до цього кроку, деякі хотіли б перенести цей перехід на 2019-20 рр. Дехто виступає за те, щоб вимикати аналогове і цифроїзовувати Україну, оскільки у так званому Т-2 є від 28 до 32 каналів, аналогове мовлення – це 2, 3, 4 канали.

Згідно з підписаними з нашими сусідами угодами Україна вже давно мала перейти до цифри. Поки цього не відбулося, ми заважаємо тим же сусідам розвивати їхню «цифру», мобільний зв’язок. Суть у тому, що сигнал розповсюджується на сотні кілометрів і той частотний ресурс, який використовує Україна, не діє, наприклад, в Румунії, Польщі, Угорщині, Молдові. От ми мовимо з Чонгару на окупований Крим. Цей сигнал досягає навіть берегів Туреччини і створює там певні перешкоди. Тому відбувається узгодження частот: одні країни використовуються одні номінали, ми – інші. 

Друге резонансне питання, яке плануємо підняти: розгляд результатів перевірок телеканалів «Інтер» та «1+1» щодо трансляції радянських фільмів у авторських складах яких є актори, які заперечували те, що Крим є українським. По такому ж епізоду має відбутися перевірка «СТБ».

Андрій Кулицок: Йдеться про перевірку каналу «Інтер» чи медіагрупи, якій належить цей канал? 

Сергій Костинський: Ні, безпосередньо тільки «Інтер».

Ми намагаємося здійснювати моніторинг за формальною ознакою. оскільки керуємося законом і аргументуємо нашу позицію згідно з вимогами чинного законодавства. 

Андрій Куликов: Ви кажете, що деякі медіагрупи не готові до відключення аналогового ТБ. Хтось пояснює це комерційними міркуваннями. А я б пояснив це політичним міркуваннями: якщо вони втратять велику частину аудиторії. то це означатиме не комерційну втрату грошей, а втрату політичного впливу напередодні парламентських, президентських виборів.

Сергій Костинський: Думаю. ваше твердження має сенс. Мені стало відомо. що найближчим часом один із великих телеканалів випустить сюжет про мене. Спробують знайти компрометуючі факти. Відомо, що це стосуватиметься і родини, в тому числі тієї, яка перебуває на окупованій території. І такі дії я розцінюю, як форму тиску на конкретного члена Нацради, щоб він голосував відповідним потрібним чином. 

Моя ж позиція незмінна: треба переходити від аналогу до цифри

Анастасія Багаліка: Існують релевантні дослідження, що показують яка частина аудиторії телебачення досі залишається на аналоговому? 

Сергій Костинський: Серед тієї кількості людей, яка взагалі дивиться телебачення, третина дивиться через супутник, третина – в кабельних мережах, третина – через аналог. Цифрове телебачення займає близько 10%. 

Андрій Куликов: На українському телебаченні буде 100% квота на мовлення?

Сергій Костинський: Стовідсоткової квоти немає. Не впевнений, що є політична воля, аби забезпечити 100% української мови. Але буде 75% для загальнонаціональних та 60% для регіональних каналів.