«У Харкові трактують старі комуністичні назви по-новому»
11 листопада у Харкові почалися загальноміські громадські слухання щодо перейменувань у рамках декомунізації. Громада має погодити нові назви для 172 провулків, вулиць, проспектів, площ, кількох район
За словами Володимира Носкова, харківського журналіста 12 листопада під час слухань сталася бійка між громадськими активістами та невідомими в камуфляжній формі.
До цього активісти намагалися вийти на сцену, аби висловити протест через, на їхню думку, фальсифікації під час проведення громадських слухань. Зокрема, міська влада по-новому трактує старі назви, зокрема, вулиць Дзержинського, Фрунзе та Жовтневої, аби залишити їх. «Неофіційно влада пояснює це тим, що у містян низький рівень сприйняття декомунізації», — пояснює журналіст.
Галина Бабій: Сьогодні в Харкові на слуханні щодо перейменування вулиць сталася бійка. Розкажіть детальніше, що там відбулося.
Володимир Носков: Я би сказав, що було б дивно, якби у Харкові сталося геть по-іншому. Ви ж розумієте, що у Харкові досить сильні сили: і політичні, і громадські, які відстоюють комуністичні прорадянські ідеали.
Сталося от що: три дні поспіль у Харкові йдуть слухання щодо перейменування площ, вулиць, станцій метро в рамках Закону про декомунізацію. Почали конфліктувати між собою проукраїнські активісти та харківська міська влада.
Галина Бабій: Скажіть, що стало каменем спотикання?
Володимир Носков: Уявіть собі, що у нас в Харкові залишаться вулиці Дзержинського, Фрунзе, Жовтнева. І сьогодні, коли почули нові трактування вулиць, зала просто вибухнула і на сцені зав’язалася бійка.
Галина Бабій: Скажіть, які саме нові трактування?
Володимир Носков: Наприклад, вони відшукали Едмунда Дзержинського, брата Фелікса, який жив у Харкові, був медиком і ще й заснував у Дніпропетровську Медичну академію. Тобто вони хочуть поміняти, нічого не міняючи.
А от Фрунзе — герой Радянського Союзу, який загинув під час Другої світової війни за даними Харківської топонімічної комісії. Жовтневий район — це на честь визволення України від нацистських загарбників.
Зрозуміло, що ці назви викликали незадоволення у проукраїнської частини, вони також не подобаються і Інституту пам’яті України, бо все ж таки ці назви викликають асоціації. І, за неофіційною інформацією, була така вказівка для істориків та експертів, які над цими змінами працювали, щоб зробити все можливе, щоб залишити ці двоякі назви.