У підвищених тарифах закладені витрати на будинкові лічильники, — Бойко

І все ж споживачам варто думати не про зниження тарифів, а про економію тепла та енергії, вважає експертка у сфері тарифів та ЖКГ Тетяна Бойко.

Дмитро Тузов: Чи є якісь заходи для пом’якшення цінового удару?

Тетяна Бойко: Це непросте рішення, і помилка у тому, що людей до цього треба було готувати. Але це прямо пов’язано з вартістю газу: у 2 рази зросла вартість газу, крім того, зросла мінімальна зарплата й ціна на електроенергію, і вийшла така шокова ціна на опалення і гарячу воду.

Дмитро Тузов: На сьогодні більше третини населення сидить на субсидіях. Що буде з частиною населення, яка має оплатити у тому числі й субсидії?

Тетяна Бойко: Ситуація дуже складна ще й в тому, що вона відбувається у рамках недовіри до рішень влади. Із цим грає багато популістів, розхитуючи ситуацію.

І другий момент — економічна неспроможність платити. У нас буде більше 40% субсидіантів, і це трагедія, але іншого рішення не знайшли.

В Україні є величезний потенціал енергозбереження — у житловому секторі близько 60%. Тобто ми можемо споживати тепла на 60% менше. Споживач має думати не про ціну, а про обсяги споживання.

Люди повинні мати прилади обліку комунальних послуг. Доки ми не знаємо, скільки ми споживаємо, ми не будемо задумуватися, як нам потрібно змінити споживання.

У цих високих тарифах закладені витрати на загальнобудинкові прилади обліку тепла і води. Лічильники тепла почали закладатися із 2014 року, тоді їх було 30%, зараз — 50%. Вони прогнозують 87% до кінця року, і фактично у нас залишаться 5-поверхові будинки, які споживають практично по нормі.

Дмитро Тузов: Хто відповідальний за встановлення лічильників?

Тетяна Бойко: На сайті Національної комісії, що здійснює держрегулюваня ц сфері енергетики і комунальних послуг, можна знайти деталі розрахунків тарифів по кожному місту із додатком інвестпрограми, і є інформація, скільки лічильників мають встановити.

Підприємство-монополіст має оприлюднити на своєму сайті і на сайті міськради цю програму і перелік будинків, де будуть встановлені лічильники. Минулого року вони це робили, але далеко не всі підприємства.

На сьогодні є програма державних кредитів на енергозберігаючі матеріали, при чому держава компенсує 30% від тіла кредиту приватній особі і 40% ОСББ. І міська влада додатково ще або гасить певний відсоток від тіла кредиту, або сплачує відсоткову ставку.

Дмитро Тузов: Що робити мешканцям будинків, у яких ще не створені ОСБб?

Тетяна Бойко: Вони можуть або зробити якісь мінімальні речі самостійно, або є ідея внести зміни, щоб не тільки ОСББ могли брати ці «теплі» кредити, а й управляючі компанії. Але це викликає острах у людей.

Суть «теплого» кредиту у тому, що він віддається за рахунок економії. У Луцьку, наприклад, економія становить 60-70%. Заставою виступає грошовий потік — майбутні платежі. Майнової застави немає.

Крім того, є недержавна програма IQ energy, яка надає гранти від 20 до 35% на заходи енергозбереження.