Українські науковці працюють над альтернативними антибіотиками

В Україні може з’явитися альтернатива традиційним антибіотикам – фотокеровані антибіотики. Про це в ефірі «Громадської хвилі» розповіли професори, вчені Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Ільченко та Ігор Комаров. 

Ведучі

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Ігор Комаров,

Володимир Ільченко

Українські науковці працюють над альтернативними антибіотиками
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-06-24_ilchenko_komarov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur1_2015-06-24_ilchenko_komarov.mp3
Українські науковці працюють над альтернативними антибіотиками
0:00
/
0:00

В Україні може з’явитися альтернатива традиційним антибіотикам – фотокеровані антибіотики. Про це в ефірі «Громадської хвилі» розповіли професори, вчені Інституту високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Ільченко та Ігор Комаров. 

Тетяна Трощинська: Що таке Інститут високих технологій та що він робить?

 Володимир Ільченко: Ще в 2006 році в КНУ ім. Т.Шевченка був створений Інститут високих технологій. Сучасна тенденція у проведенні досліджень у міждисциплінарних сферах є дуже важливою та перспективною.  Підготовка науковців нового покоління, які здатні використовувати ці технології, є фактором прогресу. Україна, яка має курс на ЄС, повинна поставити науку на одне із чільних місць.

 Тетяна Трощинська: Що досліджує супрамолекулярна хімія?

 Ігор Комаров: Це розділ хімії. Досліджує взаємодію між молекулами, де не утворюються хімічні зв’язки, а молекули ніби між собою “спілкуються”.

 Василь Шандро: Чим може нас здивувати українська наука зараз?

 Ігор Комаров: Для науки в Україні не кращі часи, але є люди, які здатні робити науку у будь – яких умовах. Зробити якесь досягнення можна не обов’язково з використанням грошей, важлива ідея. Наприклад, розробляються технології, які дозволяють візуалізувати клітини у мікроскопі за допомогою наночастинок, які можуть світитися і проникати в клітини. І якщо на такі клітини подивитись в оптичний мікроскоп, то побачимо з чого складається клітина. Можна розрізнити здорову клітину від хворої. Інший приклад – використання світла з метою зміни лікарських засобів.

 Василь Шандро: Що таке фотокеровані ліки?

 Володимир Ільченко: Фотокеровані антибіотики – це відкриття, яке було зроблене у нашому інституті. Хоча сама ідея не нова.

 Ігор Комаров: Уявіть собі, що активністю лікарського засобу можна керувати дією світла. Світло можна спрямувати дуже точно і чітко в певний час, а селективності в часі і просторі для лікарських сучасних засобів не вистачає. Уявіть собі, що лікарський засіб вводимо в нейтральному стані, а активуємо тільки там, де треба. Лікарський засіб потім можна вимкнути.

 Василь Шандро: Що цим можна лікувати?

 Ігор Комаров: Вірусні інфекції, бактеріальні або пухлини. Наприклад,, коли запалення дихальних шляхів, імунна система активує клітини в тому місці, де потрібно. Але для імунної системи характерна селективність. Насправді це розвинута галузь медицини, яка називається фотодинамічна галузь медицини.

 Василь Шандро: Такі ліки будуть дорогими?

 Володимир Ільченко: Нема факторів, які могли б зробити їх дорожче, ніж ті ліки, які є сьогодні.

 Василь Шандро: Давайте відкрито поговоримо ще й про те, що фізик і хімік не є престижними професіями.

 Володимир Ільченко: Як подивитися. Я вважаю це недоліком самої пропаганди знань і освіти. Справа у тому, що люди,які закінчують природничі спеціальності мають широку дорогу. В нашому Інституті хотіли започаткувати принципи, які розвинуті в інших країнах: ми намагаємось мати європейські гранти, які б дозволили студентам під час навчання побувати на стажуванні.

 Василь Шандро: Отже, український науковець може реалізувати себе як науковець і в Україні?

 Володимир Ільченко: Безумовно.

 Ігор Комаров: Я вважаю, в Україні все тільки починається зараз. Так, поки що погані умови, але вони розвиваються в позитивній динаміці.