Чи штрафуватимуть батьків за неявку дітей у школі: розповідає голова ГО «Батьки SOS»

Що відомо про постанову № 241?

Світлана Біла: Шириться хвиля паніки соцмережами. Зрозуміло, що кожен інтерпретує її по-своєму. Батьки діляться повідомленнями про те, що тепер за кожен пропущений урок накладатимуть штраф, а поліція ледь не чергуватиме під школами.

Почнімо з головного, стрижневого: чи є підстави для таких прогнозів? І що саме змінилося, якщо ми говоримо про постанову № 241?

Олена Парфьонова: Постанова № 241 внесла зміни до постанови № 685, яка діяла щодо обліку дітей ще з 2018 року. Там було чітко визначено: якщо дитина відсутня в закладі освіти протягом 10 днів і немає зв’язку з родиною, школа подає інформацію до управління освіти, а управління освіти, за потреби, мало повідомляти поліцію або органи у справах дітей.

Тоді вже запускалася певна процедура з’ясування всіх обставин. Постанова № 241 вилучила це формулювання «за потреби».
Тепер алгоритм діє таким чином. Кожна школа має систему АІКОМ, у якій є профіль дитини. Там з’явилася позначка «Не охоплено навчанням». І якщо протягом 10 днів немає зв’язку з родиною, жодного повідомлення від неї, тобто дитина фактично зникла, або, наприклад, відомо, що в громаді є дитина, якій за віком уже 7 років, але вона взагалі не обліковується в школі, — у таких випадках школа ставить цю позначку.

Управління освіти тепер зобов’язане в найкоротший термін подати інформацію до поліції та до всіх служб, які опікуються долею дитини. Тобто цей механізм існував і раніше, але тепер його зробили більш досконалим.

Ідеться також про те, що ще рік тому освітня омбудсменка Надія Лещик порушувала питання: для країни, яка перебуває у стані війни, можливо, 10 днів — це занадто великий термін. І, ймовірно, його варто скоротити до 5 днів, щоб швидше розуміти, що відбувається з родиною і де перебуває дитина.

«Для переважного більшості батьків нічого абсолютно не зміниться»

Світлана Біла: Отже, якщо дитина відсутня, але батьки на зв’язку й надали пояснювальну записку, чи передає школа дані до поліції? Тобто коли саме вмикається ця «тривожна кнопка», коли її активують?

Олена Парфьонова: Коли взагалі немає зв’язку з родиною і ніхто не знає, де дитина. Тобто дитина просто зникла зі школи — і все, жодного зв’язку немає.

Усе інше відбувається так, як і раніше. Для переважної більшості батьків абсолютно нічого не зміниться.

Водночас школи почали інтерпретувати ситуацію так, ніби тепер потрібно детально описувати причини відсутності дитини. Але це також не відповідає дійсності. Формулювання «за сімейними обставинами» залишається належною причиною, адже на сьогодні не існує чіткого переліку чи критеріїв, які визначають, яка причина є поважною, а яка — ні.

Також є численні роз’яснення щодо права на приватне життя. Родина має повне право не повідомляти заклад освіти, наприклад, що в певний день або протягом тижня вони перебуватимуть у лікарні. Якщо ж ідеться про лікування, достатньо довідки від лікаря про те, що дитина, наприклад, перебувала на стаціонарному лікуванні — і в такому разі жодних питань не виникає.

Але інколи трапляються такі обставини: це може бути евакуаційний переїзд або, наприклад, в будинок влучив «шахед», чи будь-яка інша надзвичайна ситуація, і родина опиняється в складних життєвих умовах та просто забуває повідомити заклад освіти. Тому цей термін у 10 днів, з одного боку, є достатнім, щоб повідомити школу, а з іншого — може бути дещо завеликим, і, можливо, його варто скоротити до 5 днів.

Щодо штрафів: чому взагалі виникла ця дискусія? Тому що, коли суди накладали штрафи, вони спиралися на чинну норму закону щодо невиконання батьківських обов’язків. Наприклад, у грудні у Львівській області оштрафували матір 14-річної дитини, яка пропустила 77 уроків — це приблизно й становить близько 10 днів навчання. Суд визнав матір такою, що не виконує свої батьківські обов’язки. В Україні передбачені штрафи від 850 до 5100 гривень.

Отже, така практика існувала й раніше, але це радше виняткові випадки, коли дійсно потрібне втручання держави. Здебільшого поліція не буде чергувати під квартирами чи з’ясовувати обставини без підстав. Водночас бувають ситуації, коли втручання справді необхідне — коли очевидне неналежне виховання дитини та не забезпечується її право на освіту. У таких випадках держава має реагувати.

Таким чином, ця постанова врегулювала передусім технічні моменти, щоб система працювала швидше й ефективніше.

Про форму комунікації між батьками та вчителями

Світлана Біла: Щодо терміну в п’ять днів. Освітня омбудсменка Надія Лещик справді пропонувала скоротити дозволений термін відсутності без довідки до п’яти днів, однак цю ініціативу не підтримали. Як ви вважаєте, чому? Чи повернуться до цього питання найближчим часом?

Олена Парфьонова: Я думаю, що до цього питання повернуться найближчим часом, адже певні процеси тривають, і ми живемо в умовах війни.

Варто розуміти, що такі ранні втручання держави інколи рятують життя. Ми часто недооцінюємо це, адже більшість із нас — відповідальні батьки, які займаються своїми дітьми, розуміють, що дитина має ходити до школи, відвідувати заклад освіти та здобувати знання. Проте існують випадки, які потребують втручання держави.

Саме для цього і з’являються такі постанови — щоб можна було своєчасно та адекватно реагувати. Тому, ймовірно, п’ятиденний термін усе ж буде більш доречним.

Тут є питання, що в нас досі не врегульовано комунікацію між батьками й школою. Часто вважається, що достатньо, наприклад, написати вчительці у Viber, що родина їде у відпустку на 10 днів. Але вчителька не зобов’язана комунікувати через Viber.

Тому потрібне чітке загальне правило — діяти протокольно. Тобто або подавати власноруч написану заяву до закладу освіти з реєстрацією в канцелярії, або надсилати її електронною поштою з фіксацією. У такому разі є впевненість, що повідомлення дійшло до закладу освіти, а не залишилося в месенджері вчительки, яка також може мати особисті обставини та не зобов’язана відповідати, наприклад, опівночі на повідомлення про вашу відпустку.

Цей алгоритм потрібно відпрацювати — і це цілком нормальна світова практика. Школа та батьки мають комунікувати через визначені офіційні канали зв’язку. Так само і школа повинна повідомляти батьків про важливі події не через месенджери, а шляхом офіційного листування — це є нормальною практикою.

Для тих, хто навчається за кордоном

Олена Парфьонова: Я б радила батькам, які перебувають за кордоном і не охоплені навчанням за українською програмою, тобто не обліковуються в жодній українській школі, написати офіційний лист до управління освіти та повідомити, що дитина навчається в закордонній школі.

А ще краще — отримати довідку, просканувати її та надіслати до управління освіти. У такому разі у вас буде підтвердження, що ви належним чином повідомили органи управління освітою.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії