Урок Brexit для України — молодь має голосувати, — Андрій Куликов

Голова правління організації «Громадське радіо», Андрій Куликов тривалий час мешкав у Великобританії, де працював у студії BBC, відповідно, добре знається на нинішніх тенденціях, притаманних британському суспільству. У студії «Громадського радіо» журналіст проаналізував ситуацію навколо Brexit та висловив власні прогнози стосовно її подальшого розвитку.

Сергій Стуканов: Нещодавно королева Великобританії виступила у парламенті Шотландії. Це її перший офіційний виступ після результатів референдуму за вихід Британії зі складу Європейського союзу. Пане Андрію, що, на ваш погляд, вона хотіла донести шотландцям?

Андрій Куликов: Власне, вона нічого не сказала про референдум і його результати. Вона звернулася до шотландського парламенту із закликом зберігати спокій у ці непрості тривожні часи. І це багато хто у Британії розглядає, як заклик до шотландців не влаштовувати новий референдум щодо незалежності країни. Справа в тому, що перший міністр Шотландії Нікола Старджен, одразу після референдуму, на якому з невеликою перевагою в межах цілої Британії здобули перемогу прихильники виходу з Європейського союза, заявила, що Шотландія, хай би там що, зберігатиме свої зв’язки з Європейським Союзом. Адже на референдумі шотландці 2 до 1 проголосували за те, щоб залишатися у складі ЄС. І такі результати дають підстави для того, аби знову поставити питання про незалежність Шотландії.

2014 року вже був проведений референдум стосовно незалежності країни, і 55% учасників референдуму проголосували за те, щоб залишитися у складі Сполученого Королівства. Але тоді ще не було цієї реальності, що Британія може вийти з Європейського Союзу. Для шотландських націоналістів важливим аргументом за незалежність країни є те, що їх держава зможе напряму увійти до Європейської співдружності.

Ольга Веснянка: У світлі останніх подій можна спостерігати радикалізацію політичних та суспільних думок. В той час, як Шотландія фактично на порозі закликів до незалежності, міжнародна правозахисна організація «Equal Rights Trust» закликала британський уряд посилити можливості для забезпечення права громадян на рівність. Адже останнім часом у Британії спостерігається посилення соціально-економічної нерівності. А це загрожує збільшенню нападів, мотивованих расистськими, ксенофобними та гомофобними настроями у суспільстві, що в цілому є викликом толерантності британського суспільства. Ви відчуваєте, що так може статися у британському суспільстві?

17% валового продукту ЄС – це Великобританія.

Андрій Куликов: Насправді це вже відбувається і почалось ще під час підготовки до референдуму, під час активної кампанії за і проти виходу із Європейського Союзу. А після результату такі настрої спалахнули фактично по всій країні. Тривожні повідомлення надходять навіть з Единбургу, столиці Шотландії, одного із найбільш толерантних міст у Великій Британії. Що вже говорити про Англію. Наприклад, в Кройдоні, де я довгий час мешкав, за два дні після референдуму розгромили польський магазин, який спеціалізувався на продажі східноєвропейських харчів.

Поліція і влада намагаються реагувати, але випадків справді дуже багато.

Сергій Стуканов: Андрію, зараз у різних містах Британії відбуваються великі мітинги. Люди хочуть продемонструвати, що вони проти виходу з ЄС. Багато з них голосують за те проведення повторного референдуму. Як, на ваш погляд, буде розгортатися ситуація, чи буде парламент на це реагувати?

Андрій Куликов: Ми входимо в дуже цікаву британську колізію, де є суверенітет парламенту. Себто будь-який наступний склад парламенту має право скасувати будь-яке рішення попереднього парламенту. І, враховуючи, що прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемрон, очевидно, таки піде у відставку, а ледь не половина представників лейбористської опозиційної партії вже пішла у відставку, ми можемо реально припустити, що можливі дострокові парламентські вибори у Британії і, відповідно, новий склад парламенту. А він, в принципі, може призначити новий референдум або оголосити, що отримані результати не мають обов’язкової дії (бо вони насправді і не мають).

Провести референдум було справою честі для Кемерона, але результат став для нього ударом. Якщо він і його оточення залишаться при владі, тоді рішення буде виконуватися, якщо ні, тоді є варіанти.

Ольга Веснянка: Наш колега журналіст Кирило Лукеренко у блозі для «Української правди» пише, що наслідки референдуму для України в економічному плані невтішні. А як ви думаєте, як на нас може вплинути така здавалось би далека історія?

«У будь-якому разі, наслідки референдуму для України, що могла би спертися на економічне зростання ЄС, в економічному плані невтішні, адже повернення на обрії такого “зовнішньоторговельного буксиру” відтерміновується». 

Кирило Лукеренко «Українська правда»

Андрій Куликов: Вихід Великобританії з ЄС на нас безпосередньо позначиться не дуже сильно, адже Британія залишається членом НАТО. А саме через НАТО Великобританія надає Україні військову допомогу. Британія не була учасницею Шенгенської зони, тому на провадження безвізового режиму в Україні вихід Британії теж позначиться дуже опосередковано. Великобританія навіть не була учасницею Єврозони, у неї своя валюта. Тому я би радше вів мову про моральний вплив, адже одна із найбільш впливових країн виходить із цієї організації.

Сергій Стуканов: Раніше Британія вже зробила сміливий крок, вийшла з південно-східної Азії, з Австралії і. по-суті, зосередилась на європейському напрямку. Зараз вона так само робить серйозний крок. Куди тепер, на ваш погляд, буде орієнтуватися країна?

Андрій Куликов: Судячи з усього, почнуть зростати тенденції британського ізоляціонізму. Дуже слушно, що ви згадали про вихід Британії із австралійської колонії. Свого часу британцям дуже важко було подолати імперську свідомість і прийняти як рівних людей, які раніше були їхніми, якщо не рабами, то слугами. 

Сергій Стуканов: Пане Андрію, ви кажете, що буде тенденція до певного ізоляціонізму. Це спостерігатиметься і в культурі, і в економіці?

Андрій Куликов: Я гадаю, перш за все обмежаться і без того нечасті зв’язки британського суспільства з іншими частинами Європи.

Ольга Веснянка: Які висновки з цієї ситуації ми можемо зробити для себе в Україні?

Андрій Куликов: Брати активну участь у будь-якому голосуванні. Деякі дослідники кажуть, що рішення про вихід із європейського союзу було ухвалено голосами людей менш освічених і старших за віком. А молодь, що характерно і для України, не дуже активно брала участь у голосуванні. Я закликаю молодь: «Слухайте, думайте».