Фото з сайту www.kvutku.com
Про перебування дельфінів в неволі, та про київській дельфінарій «Немо», який за словами біолога, еколога та природоохоронця Юрія Борейко, працює незаконно, поговоримо в студії «Громадського радіо», де працюють ведучі Кирило Лукеренко та Євген Павлюковський.
Кирило Лукеренко: Розкажіть детально, що відбувається з дельфінарієм «Немо»?
Володимир Борейко: На території Києва незаконно без згоди всіх контролюючих органів — пожежників, будівельників, екологів та сан служби, був побудований дельфінарій. Він може впасти, там може виникнути пожежа, за словами екологів, там перевищуються норми забруднення території тощо.
Тому цей дельфінарій не може виконувати розважальні послуги та не може просто там знаходитись, бо елементарно не має сертифікату — ця забудова незаконно зайняла землю.
Євген Павлюковський: Є два судових рішення щодо згідно яких робота дельфінарію «Немо» мала припинитися. На якій підставі дельфінарій і досі діє і що з цього приводу говорять офіційні органи?
Володимир Борейко: З керівництвом дельфінарію ми не працюємо, то му ще це кримінал — вони торгують «лівими» дельфінами та не виконують рішення судів.
Євген Павлюковський: Наше законодавство забороняє тримати дельфінів у дельфінаріях в прісній штучно підсоленій воді — лише в морській. В київському дельфінарію є морська вода?
Володимир Борейко: Ні, там немає морської води. Взагалі, жоден дельфінарій, який знаходиться Україні, не має морської води.
Кирило Лукеренко: Може там прісноводні дельфіни?
Володимир Борейко: Ні, ці дельфіни привезені контрабандою з Туреччини, чи з Японії. Але вони не мають чипів, тому ми не можемо сказати, звідки точно.
Я хочу наголосити на тому, що дельфін в морі живе 40-50 років, а в дельфінарії — декілька років. Хлорована вода роз’їдає їм тіло і очі.
Євген Павлюковський: В нас на телефонному зв’язку є юристка Галина Леріна, яка займається позовом щодо дельфінарію «Немо».
Євген Павлюковський: Пані Галина, як з юридичної точки зору можна характеризувати ситуацію навколо дельфінарію “Немо”? Є два судових рішення, які не виконуються. Чи подавалися позови на державну виконавчу службу щодо її бездіяльності в зв’язку з цією ситуацією?
Галина Леріна: Судових справ, які стосувались закриття цього дельфінарію було навіть більше, ніж дві. В 2013-14 роках рішенням вищого господарського суду було назначено, що дельфінарій «Немо» потрібно знести, і привести земельну ділянку у попередній стан.
Також були ще дві судові справи за участі двох громадських організацій — Київського еколого-культурного центу, директором якого є Борейко, та організації «ЕкоПраво Київ».
По обом справам рішенням суду було — припинити дію дельфінарію «Немо», але ці рішення не виконуються, і це вже питання до державної виконавчої служби.
Ці дві організації, які позивались до суду, не є сторонами процесу, тому не можуть якимось чином впливати на виконавче впровадження.
Кирило Лукеренко: Володимире, життя в дельфінарії — це стрес для дельфіна? Чим воно відрізняється від звичайного життя в морі?
Володимир Борейко: Дельфін живе в зграї — тато, мама, діти, це тварина, яка не може жити одна. В дельфінарії — дельфіни самотні.
Як я вже говорив, вони не можуть жити в хлорованій воді — в низ з’являються рани, що не загоюються.
Також дельфіни хочуть їсти живу рибу, а їх кормлять мороженою з супермаркету.
І саме головне, вони пускають імпульси для того, щоб знайти в морі рибу, а в басейні дельфінарію імпульси відбиваються від стін і б’ють їм в мозок, від чого дельфіни божеволіють.
В дельфінарії самки дельфінів не можуть вагітніти.
В багатьох країнах світу дельфінарії закривають, адже в умовах неволі вони швидко гинуть. До речі, в нас тримають переважно такий вид дельфінів як Афаліна, який занесений до Червоної книги, відповідно, жоден дельфінарій не має дозволу на їх утримання.
Кирило Лукеренко: Як надається медична допомога дельфінам, хто за ними стежить? Коли вони помирають, хто це фіксує?
Володимир Борейко: Дельфінарій — закрита інституція, ми туди не маємо доступу. Якщо в них немає дозволів на утримання дельфінів, то про яку належну законну медичну допомогу може йти мова?
«Громадське радіо» намагалось зв’язатись з керівництвом дельфінарію, але поки безуспішно. Ми готові надати наш ефір для їхнього коментаря.