Гість ефіру — історик, журналіст, дипломат Богдан Нагайло.
Василь Шандро: Ми говоритимемо про Ірину Яросевич, Ренату Богданську, Ірену Андерс. Це все — одна людина. Це співачка, кіноакторка…
Богдан Нагайло: Це людина культури, людина, яка має велике значення для нас в контексті сучасних зв’язків і польсько-українських ускладнень. Вона символізує мостик між двома культурами, двома народами. Можна сказати, що і з єврейським народом. Її перша любов — композитор Богдан Веселовський. Її перший чоловік — польський єврей з Перемишля — Ґвідон Боруцький. Потім вже вона зустрілася з генералом Андерсом, в 1948 році вийшла заміж за нього. Таким чином вона стала першою леді польської діаспори та героєм Польщі.
Тетяна Трощинська: Якщо слухачі захочуть відкрити Вікіпедію і прочитати її біографію, то це не точна біографія.
Богдан Нагайло: Донедавна вона була дуже спотворена. Я сам досліджував її біографію, фактично займався роботою Шерлока Холмса.
Я зробив кілька сюжетів на Youtube про її закриту українську біографію, а тоді про відому польську.
Тетяна Трощинська: Чому українська біографія була закритою?
Богдан Нагайло: Вона — дочка греко-католицького священика, який був капеланом в Українській Галицькій армії. Її мама — Олена Нижанківська — це рідна сестра композитора Остапа Нижанківського, якого поляки розстріляли.
Вона була у «Пласті», брат дружив із Шухевичем, з молодим Бандерою. Ірина вивчала класичну музику, Богдан Весоловський закохався, вона стала його музою. Весоловський пішов допомагати Карпатській Україні, він не повернувся. Прийшли совєти. Вона змінила ім’я і прізвище на Ренату Богданську.
На її труні написано, що вона народилася 20-го року, але вона народилася в 17-му.
Пісню «Я знов тобі» вона записала, будучи старшою пані. Весоловський ще жив. Послухайте, як вона це співає для Богдана після десятиліть.
Тетяна Трощинська: Чи правду пишуть, що Богданська від «Богдан Весоловський»?
Богдан Нагайло: Точно від нього. Все вказувало на те, що так і було. Нещодавно я знайшов запис, де вона вже старенька. Вона розповідає польською, що у неї був кавалер, славний композитор. Коли треба було змінити прізвище, вона так вирішила увічнити їхню дружбу.
Тетяна Трощинська: Час запитати про період Ірени Андерс.
Богдан Нагайло: Вона не була військовиком, вона потрапила туди як музикант. Але мала ранг і похована в уніформі. Вона виступала в Монте-Кассіно після кривавих боїв. Генерал Андерс закохався, в 1948 році вони побралися.
Армія Андерса застрягла в Італії. Вони сиділи і не знали, що їх чекає. Поруч сиділи 11 тисяч хлопців з української дивізії, які були в німецьких уніформах СС «Галичина». Між ними було кілька кілометрів. Андерса питають американці, британці, що з ними робити. І Папа, і Андерс сказали «ні». Андерса запитали, чому він так відповів. Він сказав, що це громадяни Польщі, а не Радянського Союзу. Дивна відповідь. Я припускаю, що Ірина мусила вплинути на нього.
Ця людина — ціла епоха. Вона в дуже важких умовах змогла залишитися собою.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.