Внутрішнє хвилювання було — вчителька зі Львівщини про волонтерство у прифронтовому Щасті

Валентина Троян: Розкажіть, будь ласка, як наважились поїхати. 

Уляна Буцяк: Лише за два дні до поїздки розказала родичам, що їду. Попередила, що заперечень не приймаю. Звісно було багато стереотипів і у нас тут вдома, були хвилювання. Звичайно був і страх, адже і ситуацію на сході по-різному озвучують, і людей тамтешніх по-різному характеризують. Тому були певні побоювання і внутрішнє хвилювання, але ідея дуже хороша, тому я зарядилася доброю енергетикою і поїхала. Попередньо у Zoom спілкувалась з майбутнім колективом і вже поговоривши з колегами всі сумніви розвіялись.

Валентина Троян: Зважаючи на те, що живете у Львівській області, тобто ви поїхали з самого заходу на самий схід.

Уляна Буцяк: Так, і це дуже відчувалось впродовж усієї волонтерської місії, але коли уже близько познайомилися, то виникали відчуття щодо того, чому ще досі у такому розвиненому суспільстві існує якийсь бар’єр, прірва різноманітних страхів, дивні були відчуття. Бо там є і молоді, і старші, і з усіма було так тепло і добре спілкуватися, що потім аж, знаєте, наче ставало соромно думати про те, що я боялась туди до людей на схід України їхати. Тут у нас, на жаль, досі існують певні стереотипи. Запитували і мене: «А тобі не страшно, не лячно? А як ти так? А чого?».

Більше було страху за мовний бар’єр, за те, як мене сприймуть, бо я зі Львова, чи змушуватимуть спілкуватися російською.

Повну програму слухайте в аудіофайлі. 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS