Як ми мислимо: у Києві триває Brain Awareness Week Ukraine 2019

256

У понеділок, 11 березня, розпочався Тиждень мозку в Україні (Brain Awareness Week Ukraine) 2019.
Більше про заплановані заходи та про те, як ми мислимо, розповів науковий співробітник відділу нервово-м’язової фізіології Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, співзасновник компанії «Українські генетичні технології», ветеран АТО Біжан Шаропов

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Біжан Шаропов

Як ми мислимо: у Києві триває Brain Awareness Week Ukraine 2019
https://static.hromadske.radio/2019/03/hr-hh-19-03-12_sharopov.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/03/hr-hh-19-03-12_sharopov.mp3
Як ми мислимо: у Києві триває Brain Awareness Week Ukraine 2019
0:00
/
0:00

16 березня,  в суботу, о 13:00 у межах Тижня мозку Біжан Шаропов читатиме лекцію «Як ми мислимо: аналітичні зони мозку» (вул. Богомольця, 4).

В ефірі Громадського радіо поспілкувалися з ним про Тиждень мозку та заплановані заходи, а також про сучасні дослідження людського мозку.

Пропонуємо декілька тез із розмови з науковцем (повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі):

  • Ще не можна стверджувати, що ми розуміємо, як працює мозок, так, як інженер розуміє, як працює комп’ютер. Але ми дуже швидко йдемо до цього — може, за 20-30 років дійдемо. Зараз нейрофізіологія є однією з найпопулярніших галузей біології.
  • Розуміння того, як працює наш мозок, дозволяє вийти на дуже багато практичних задач у кожній галузі життя: реклама, політика, «лікування» злочинності, медичні проблеми.
  • Наш мозок збирає нашу реальність так само, як і працівники на автомобільний фабриці збирають із деталей цілу машину. У нас є зони, які відповідають за сприйняття елементарних речей (пікселів, елементарних символів), зони, які збирають із них більш складні об’єкти (квадрати, кружечки). Вищі зони відповідають за сприйняття цілих образів.
  • Є захворювання, які називають агнозіями, коли людина внаслідок інсульту або травми втрачає здатність сприймати певний тип об’єктів. Вона все бачить, розрізняє кольори, але, наприклад, вона не може впізнавати обличчя.
  • Нещодавно прочитав роботу про те, що люди дуже люблять щось знайоме. Політтехнологи теж послуговуються науковими роботами, які прийшли з нейрофізіології, і теж про це знають. Якщо ви візьмете 5-10 облич і покажете їх людині, а потім зведете ці обличчя в одне комп’ютерним накладенням, вона скаже, що це обличчя більш гарне, ніж всі попередні по одному. Це свідчить про те, що люди прагнуть в певному сенсі золотої середини. Тому радикальні ідеології в нас і всюди непопулярні.
  • Наш мозок дуже прислухається до думки інших людей. Наш мозок не працює з фактами, він працює з думками інших про якусь подію. Тому й популярні соціальні мережі: ми не хочемо читати голі факти, ми хочемо читати думки інших людей.
Біжан Шаропов «Громадське радіо»