Як Росія програла вплив на Зімбабве Китаю?

Говоримо про ситуацію у Зімбабве та можливу відставку президента країни Роберта Мугабе з експертом Центру дослідження Африки Юрієм Олійником

Ведучі

Євген Павлюковський,

Наталя Соколенко

Гостi

Юрій Олійник

Як Росія програла вплив на Зімбабве Китаю?
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_hh_2017-11-19_oliynik12.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_hh_2017-11-19_oliynik12.mp3
Як Росія програла вплив на Зімбабве Китаю?
0:00
/
0:00

На зв’язку з Громадським радіо – Юрій Олійник, експерт Центру дослідження Африки.

Наталя Соколенко: Президент Зімбабве подає у відставку після майже 40-ка років при владі. Коли пару днів тому почали надходити новини із Зімбабве спочатку про ознаки військового перевороту, потім про масові демонстрації на вулицях столиці Зімбабве проти Мугабе, проти його дружини, чи ви очікували такого швидкого розвитку подій?

Юрій Олійник: Такого швидкого розвитку подій я не очікував, тому що було важко передбачити, але з іншого боку, очікувалось, оскільки президенту вже 93 роки, і було зрозуміло, що має бути якась зміна курсу. У таких країнах, де лише обмежене коло має доступ до влади, багато вирішують оці внутрішні процеси перерозподілу всередині вузької еліти. Цей, фактично, переворот викликаний тим, що місяць тому президент, якому вже 93 роки, фактично віддав своїй молодшій дружині, якій 50 з чимось років, роль президента, що означає – роль наступника, позбавивши іншого – Еммерсона Мнангагву, який довгий час був його потенційним наступником, і, практично, компаньйоном уже 30 років. Тобто це переворот викликаний суперечностями всередині самої еліти, зокрема, прошарком більш вузького кола, старих клептократів цієї країни, проти нового покоління всередині еліти. Але для Зімбабійського народу, який десятиліттями був позбавлений реальної не те що демократії – політичного вибору, це вже можливість цим скористатися, провести якусь більш відкриту політику в процеси. Це той стимул, який дозволить в подальших роках запустити зміни у країні.

Наталя Соколенко: Мугабе тримався 40 років попри те, що в країні за даними ООН, наприклад, в 2009 році було 94% безробітних, був сплеск холери, Мугабе нахабно вигравав в національну лотерею, втім, наші політики – Олег Ляшко, теж виграє, тричі за рік. Ще один цікавий факт: опозиція періодично в Зімбабве виникала, і Мугабе навіть запросив до своєї країни військову підтримку із Північної Кореї. Чи є зараз якась міжнародна підтримка, чи до останнього часу, принаймні, була, що дозволяла б залишатися при владі Роберту Мугабе попри, очевидно, недолугість його перебування на цій високій посаді?

Юрій Олійник: Зараз досі найкращим духом Росії в Африці залишався Роберт Мугабе. Хочеться нагадати, що це лише одна з п’яти країн, яка проголосувала проти резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо Криму, яка була подана Україною вкінці 2016 року і цього тижня.

Ці генерали, які зробили переворот – дуже довго просили Мугабе, щоб він пішов у відставку, тому що ймовірність вторгнення інших держав – росла, наприклад, з Анголи – також проросійської держави, та з Південно-Африканської республіки. По-друге, залишаються зв’язки з Росією, з КНДР, але головним зараз для них є Китай, який має свої інтереси стримування. Є одна невеличка опозиційна група, яка може балотуватися, але якщо вони програють, Зімбабве буде далі прокитайською. Є лише надія, що вона перестане голосувати різко проти України, а дотримуватиметься нейтралітету, хоча б так як це робить ПАР.

Наталя Соколенко: Виходить, що Росія, яка більш – менш політично, а може й економічно впливала на позицію Роберта Мугабе, а можливо й Зімбабве – втратила контроль і програла Китаю? Якщо ширше подивитися на це, то про що це говорить? Втрату Росією економічних важелів впливу, чи просто зменшується її потуга з огляду на те, що санкції застосовуються, може це теж діє?

Юрій Олійник: Росія там залишає свій вплив, але Китай з 90-х років перебирає там першість. Хоча особистісні зв’язки Мугабе дуже сильні, є певна історична пам’ять. Зараз цей вплив Росії зменшився, тому що нема достатньо ресурсів, щоб на всі точки розпилятися, але вони залишатимуться.

Євген Павлюковський: Чи виграє народ Зімбабве від такого путчу всередині країни, і що відомо про іншого кандидата в президенти, Еммерсона Мнангагви, який до цього очолював спецслужби в цій країні?

Юрій Олійник: Зараз мова іде за демократію, але водночас за захист революції, яка була в 1980 році. На даний момент, чия армія, кого підтримує більшість структур, а це і є Еммерсон Мнангагва – найімовірніше він і стане новим президентом Зімбабве. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.