Які заходи вживає Україна для захисту прав людей в окупованому Криму?

«Крим – територія безправ’я». Два дні у Києві відбувається великий захід – четверта зустріч відкритої кафедри з актуальних питань зовнішньої політики, безпеки та дипломаті

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Наталя Соколенко

Гостi

Микола Юрлов,

Дмитро Доненко,

Борис Бабін

Які заходи вживає Україна для захисту прав людей в окупованому Криму?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-24_babin_snigyr.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_hh_2018-05-24_babin_snigyr.mp3
Які заходи вживає Україна для захисту прав людей в окупованому Криму?
0:00
/
0:00

Там дипломати і громадські діячі обговорюють ситуацію, яка склалася на п’ятий рік окупації Криму на тимчасово окупованому півострові.

Підсумок громадського обговорення підіб’ють представники Президента в АРК Борис Бабін, юристи Микола Юрлов та Дмитро Доненко.

Наталя Соколенко: Одне з головних гуманітарних питань, яке підіймається,  – в який спосіб українська влада може забезпечити хоч якось права наших громадян на окупованій території? Що було для цього зроблено і що планується?

Борис Бабін: Можу підбивати підсумки лише за 9 місяців, які я на знаходжуся на посаді. Звісно, якщо територія окупована, держава-окупант несе відповідальність за ті порушення прав людини, які там відбуваються. Але ми маємо здійснювати відповідні розслідування, сприяти відповідним поданням до міжнародних інстанцій, брати участь у запровадженні відповідних санкційних режимів, безпекової, мілітарної діяльності, відповідно до статуту  ООН для захисту і інтересів держави, і громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Проте цього недостатньо. Ми маємо на підконтрольній території України сприяти реалізації прав, законних потреб та адміністративних інтересів громадян України, що прибувають з окупованих територій.

Наталя Соколенко: Перейдемо до конкретики. Ми знаємо, що створені кращі умови для випускників шкіл, які можуть вступати до українських вишів. Що робиться ще?

Борис Бабін: Основна проблема на сьогодні – це паспортизація, видача ID-карток та паспортів для виїзду за кордон для громадян України, що мешкають на окупованій території. Бо потреба дуже величезна. Зараз вже можна звітувати, що за декілька днів у Херсоні відкриється велике підприємство ДП «Документ» з потужністю 400 осіб на добу, і працюватиме воно 6 днів на тиждень. Там будуть отримувати паспорти без черг і Херсонщина, і Крим.

Анастасія Багаліка: Окрема ситуація родин, які опинилися у небезпеці у Криму, яких переслідує і викрадає Російська Федерація. Ми називаємо цих людей політв’язнями, і їх весь час більшає. Я знаю, що є список з понад 60 людей, яким володіє МЗС, чи буде ним володіти представник президента в Криму?

Борис Бабін: Мати список не складно, та й чіткого списку ніколи не буде, по питання політв’язнів дуже широке. Наприклад, людей переслідують за їх релігійним вибором, є якісь межові ситуації – чи це переслідування людини, чи це акт якого свавілля окупаційної влади? Просто приклад – викрадені рибалки у Чорному морі – це не політв’язні, але хіба це не наші громадяни? Хіба їхні права не порушені?

Є великий вимір способів допомоги. Це і правозахисна діяльність, також ми знаємо, що в Міністерства з питань окупованих територій є кошти на допомогу родинам і захисникам, і ми дуже чекаємо моменту, поки ці кошти почнуть реалізовуватися. Поки він не настав, є робота МЗС та чесних адвокатів. Ми також робимо великий пласт роботи, зокрема по допомозі родинам політв’язнів, але не дуже це піаримо, просто можу доповісти, що за останній період ми точково допомогли понад 70 родинам. Це, наприклад, отримання свідоцтва про народження дитини, батько якої в місцях несвободи. Якщо діяти відповідно до чинного законодавства, це буде тривати дуже довго, ми вирішуємо ці питання дуже швидко. Це одна з частин нашої роботи.

Наталя Соколенко: Ми говоримо про протидію агресії, тим більше, що не так давно в рамках цієї протидії український бізнес зміг домогтися важливої перемоги в Гаазькому суді. Чи очікуються якісь наступні подібні рішення? Та як швидко буде виконане це рішення на користь українських компаній, які першими виграли суд проти окупанта?

Дмитро Доненко: Йдеться про справу «Еверест» проти РФ», де Гаазький суд присудив РФ виплатити 159 мільйонів доларів. Ми вважаємо, що це перша ластівка, адже нам відомо, що існує близько 10 справ за участю українських компаній, і ми вважаємо, що найближчим часом ми побачимо нові рішення. Наприклад, це компанія «Нафтогаз», «Ощадбанк». Також була подана заява від «Укренерго» і ми вважаємо, що по «Нафтогазу» і «Ощадбанку» рішення будуть найближчим часом.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звукову файлі.