Василь Шандро
Тетяна Трощинська
ЮНЕСКО цікавить що у Криму відбувається з правами людини і кримськими татарами, не лише з пам'ятками, - археолог
В ЮНЕСКО ухвалили рішення про розміщення моніторингової місії в Криму. У якому стані пам’ятки культури на окупованому півострові і як на ситуацію вплине рішення ЮНЕСКО?
timenews.in.ua
У студії Громадського радіо говоримо з археологом Тимуром Бобровським.
Василь Шандро: Що відбувається з культурною спадщиною в окупованому Криму?
Тимур Бобровський: На жаль, ми мало знаємо про це. Тому моніторингова місія і є такою важливою. Росія створює у Криму «картинку». Намагається зробити, щоб усе виглядало в порядку і красиво.
Дуже складна ситуація у Ханському палаці в Бахчисараї. Там розпочався ремонт, який вони називають реставрацією. Але пам’ятка не була в аварійному стані. Так, вона потребувала реставрації, але те, що зараз там відбувається, більше схоже на «терміново зробити красиво». Ніхто не зважає на старовинну черепицю, балки і т.п.. Це точно не реставрація. Якщо туди потраплять фахівці ЮНЕСКО, думаю, вони це зрозуміють.
Василь Шандро: А фахівці можуть туди потрапити?
Тимур Бобровський: Проблеми потрапити до Криму, як такої, немає. Але їхати треба, як до російського Криму. ЮНЕСКО – це міжурядова організація, вона складається з чиновників від різних держав. І якщо чиновник почне працювати з Кримом за російськими правилами, то таким чином ніби і його країна визнає, що РФ справді має якісь права на півострів.
ЮНЕСКО ніколи не стикалося з подібним у своїй практиці, але є надія, що процес зрушився з місця.
Лише одна пам’ятка з Криму є у списку всесвітньої спадщини. Це Херсонес Таврійський. У попередньому списку було ще 4 кандидати.
Тетяна Трощинська: У чому полягає різниця по моніторингу між уже занесеними і тими, які пропонують включити до списку?
Тимур Бобровський: Питання ще й у тому від кого буде представлена ця моніторингова місія. Вона заявлена від ЮНЕСКО. Але ЮНЕСКО займається не лише пам’ятками, а й правами людини, освітніми програмами, мовними питаннями, національними.
Наскільки мені зрозуміло, то ЮНЕСКО збирається відправити до Криму комплексну місію. Напевно, першочергово їх цікавить що там відбувається з кримськими татарами. Важливо, щоб туди поїхали не чиновники від ЮНЕСКО чи Центру всесвітньої спадщини, а ті експерти, яких ЮНЕСКО залучає, коли приймає рішення що саме долучати до всесвітньої спадщини. І коли вони туди приїдуть, то мають мати від України повний перелік того, що повинні моніторити.
Василь Шандро: Маємо слухача на зв’язку.
Андрій, Київщина: Який шанс, що до охоронних списків ЮНЕСКО потрапить спадщина Князівства Феодоро?
Тимур Бобровський: Україна внесла до попереднього списку об’єкт «печерні міста Феодоро». Маю надію, що моніторингова місія оцінюватиме не лише Херсонес, а й пам’ятки з попереднього списку. Для них усіх уже розроблена номінаційна документація.
Василь Шандро: Маємо слухача на зв’язку.
Станіслав, Тернопіль: Чи не здається вам, що якби Росія не віджала Бахчисарайський палац, то його б ще 25 років ніхто не торкався і не реставрував?
Тимур Бобровський: У 70-80-х роках відбулася дуже масштабна реставрація палацу. Тому впродовж 90-х і 2000-х він не потребував такої об’ємної роботи, реставрували лише деякі окремі об’єкти. Коли у 2011 році постало питання про номінацію Ханського палацу до списку світової спадщини, почали розробляти проект нової реставрації.
Те, що зараз там відбувається, відбувається точно не за цими проектами.
Наприклад, нове керівництво Херсонесу займається не розчисткою чи рятуванням певних об’єктів, а благоустроєм центральної частини, перекладанням доріжок, встановленням нічного освітлення. Хоча вночі територія закрита.
