У майже 90% сімейних справ є елементи домашнього насильства, - адвокатки безоплатної правової допомоги

Що найбільше турбує жителів Хмельниччини та міста Хмельницького, які звертаються за безоплатною правовою допомогою?

Ведучі

Тетяна Трощинська,

Андрій Куликов

Гостi

Ольга Голдзіцька,

Людмила Адамчук

У майже 90% сімейних справ є елементи домашнього насильства, - адвокатки безоплатної правової допомоги
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_u_tvoemu_misti_18-05-24_goldzicka_adamchuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/05/hr_u_tvoemu_misti_18-05-24_goldzicka_adamchuk.mp3
У майже 90% сімейних справ є елементи домашнього насильства, - адвокатки безоплатної правової допомоги
0:00
/
0:00

Говоримо з Ольгою Голдзіцькою і Людмилою Адамчук, адвокатками безоплатної правової допомоги.

Андрій Куликов: З якими проблемами до вас звертаються люди? В чому їм потрібна допомога?  

Людмила Адамчук: На першому місці по зверненню громадян за безоплатною вторинною правовою допомогою – це сімейні справи, аліментні зобов’язання, розлучення, позбавлення батьківських справ, житлові зобов’язання. На другому місці – спадкові справи і земельні спори.

Тетяна Трощинська: Яка ситуація з внутрішньо переміщеними особами в Хмельницькому? І чи потрапляють вони до вас?

Ольга Голдзіцька: Таких звернень за часів моєї роботи в центрі було багато.

Андрій Куликов: Це десятки, сотні?

Ольга Голдзіцька: Внутрішньо переміщені особи займали приблизно п’яте місце від загальної кількості. Найбільше зверталася категорія громадян, які є малозабезпеченими.

Тетяна Трощинська: Що ще може запропонувати центр правової допомоги?

Ольга Голдзіцька: Центри проводять роз’яснювальні заходи, консультування, особливо, виїзні прийоми на часі досить актуальні. Крім того, центри мають право і надають допомогу доступу до медіації. Коли є можливість примиритися сторонам, щоб справа не доходила до суду, то центри надають таку можливість особам отримати медіацію. Правда, поки що цей напрямок не є розвиненим, закон про медіацію ще поки в проекті і є брак фахівців. І в Хмельницькому регіоні з наданням медіації є проблеми.

В тих сімейних справах, в яких я брала участь, було різноманітного насильства десь до 90%. Це не входить у статистику, не доходить до правоохоронних органів, це залишається проблемою виключно людей

Андрій Куликов: Чому? Тому що немає такої народної звички – домовлятися?

Людмила Адамчук: На мою думку, насправді, робота проводиться з примирення сторін, але, можливо, ми її не називаємо медіацією. Тому що і адвокати, і юристи вживають заходи, щоб примирити сторони, але якщо по тому закону, який ще не діє, то медіатор – це не адвокат, це просто незацікавлена особа.

Тетяна Трощинська: Як потрапити в адвокати правової допомоги? Існує якийсь конкурс?

Ольга Голдзіцька: Так, проводиться конкурс із відбору адвокатів, він оголошується Міністерством юстиції і проводиться з певною періодичністю. І лише на підставі успішного проходження цього конкурсу адвокати включаються у відповідний реєстр адвокатів, і тоді вони мають можливість укладати контракти з центрами.

Андрій Куликов: Наскільки проблема родинного насильства, домашнього насильства в сім’ї властива Хмельниччині?

Людмила Адамчук: З моєї практики я хочу сказати, що ця проблема  є значно більшою в середині, ніж те, що є на поверхні. Адже, наприклад, коли людина приходить стягувати аліменти, насправді, виявляється, що в родині досить часто зустрічаються елементи психологічного, фінансового, фізичного насильства. В тих сімейних справах, в яких я брала участь, було різноманітного насильства десь до 90%. Це не входить у статистику, не доходить до правоохоронних органів, це залишається проблемою виключно людей.

Тетяна Трощинська: Люди знають, що це прояви насильства?

Людмила Адамчук: На мій погляд, люди це і не сприймають як насильство. В нас насильство – це коли його видно, все решта навіть самими особами, які піддалися цьому насильству, не сприймається.

Тетяна Трощинська: Чи змінюється загалом стан знань про свої права за рік чи два вашої роботи з клієнтами? Загалом з яким рівнем в середньому приходять люди?

Ольга Голдзіцька: Коли тільки був створений центр, людей було досить мало, і спочатку приходили люди не з конкретними питаннями, а поцікавитися назагал. Надалі ми спостерігали, з чим вже люди йдуть, що вони мають запитати, і що мають вирішити за допомогою роботи центрів. Але, на мою особисту думку, шкода, що здебільшого приходять, коли вже проблема зайшла в далекий кут, а насправді можна було з’ясувати свої права  і обов’язки раніше. Це особисто стосується моменту укладення договорів, але спостерігалася така динаміка, що приходили вирішувати проблеми, коли вже їх досить часто неможливо вирішити.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.