Олександр Калінченко, керівник ГО «Українські мурахи»
«Українські мурахи» виникли вранці 25 лютого 2022 року. Ми зібралися з друзями і зрозуміли, що потрібно щось робити. На той момент перебували на заході України. Орендували за свої кошти великий готель, створили чатик в Telegram і писали друзям та знайомим, мовляв, якщо їм треба десь зупинитись, перепочити, сходити в душ, поспати, перевдягтись, попратись, то щоб їхали до нас. З цього все і почалося. А «мурахи», тому що тоді на початку повномасштабного вторгнення країна виглядала як великий мурашник. Бо якщо подивитись на мурашник і його трішки розшторхати, то комахи починають бігати, допомагати один одному, щось кудись нести тощо. І так само наш волонтерський рух нагадував цю відбудову, тому що ми по країні за буквально три дні створили шалену мережу волонтерів з близько 100 людей. Хтось в Києві займався евакуацією, інші — на сході розвозили різні речі, а ще хтось на заході Україні приймав гуманітарні вантажі. Така синергія всіх разом.
Спочатку займалися цивільними. Створили прихисток, займалися евакуацією з Києва та області — Буча, Бородянка, Ірпінь. Коли росіяни відійшли від столиці ми з Київщини близько 5000 людей вивезли. Далі перші близькі друзі пішли на фронт, з’явилися перші втрати і ми почали допомагати вже військовим, чим могли.
В нас є два розгалуження — це цивільне і військове. Ми допомагаємо армії, офіційно співпрацюємо з бригадами офіційно. На сьогодні зробили майже 300 автівок — це і медеваки, і пікапи, джипи тощо. Також маємо проєкт, який називається «PowerAnt». Це потужна Power-станція типу Ecoflow, яку ми робимо власноруч. Це не є бізнесом, це волонтерська історія і тому її собівартість мінімальна. Ці станції дуже добре допомагають хлопцям та дівчатам на фронті. Також ми продовжуємо закупати різні речі, які потребує сьогодні військо.
В цивільній історії у нас є прихистки. Ми робимо відновлювальні ретрити для сімей, у яких загинув військовослужбовець на війні. Це така відпочинкова і психологічна підтримка саме для матерів, але вона приїжджають з дітьми і для дітей також є своя програма.
Також цього року ми відкрили нове направлення: робимо відновлювальні ретрити для демобілізованих інклюзійних військовослужбовців. Вони теж можуть приїхати до нас зі своєю сім’єю. Тому що коли людина повертається з війни з втратою у тілі — це великий виклик. Сюди ж варто додати те, що довгий час було відсутнє нормальне звичне спілкувався з сім’єю— це також виклик. Тому ми зі свого боку хочемо над цим працювати, збудовувати сім’ї разом і допомагати хлопцям трішки відновитися. Обов’язково також даємо можливість пройти психологічну підтримку.